Печера сацурблія на заході грузії була заселена людьми в різні періоди палеоліту. Однак в ній знайшли останки лише одного людського індивіда, що датуються 15 тисячами років. В інших шарах печери кісток людини не виявили.
1 міжнародна команда вчених під керівництвом професорів рона пінхазі, пере гелаберта і сюзанни сойєр з віденського університету (австрія), а також їх колег з інституту френсіса кріка (великобританія) використовувала інноваційний метод, який дозволив ідентифікувати днк із зразків навколишнього середовища і відновити геном людини з шару печери сацурблія, датований 25 тисячами років.
Стародавні днк вже витягували з грунту, проте в описуваному випадку дослідники змогли отримати не тільки геном стародавнього жителя печери, а й встановити навколишнє середовище, в якій він жив. Було також показано, що ця людина зробила внесок у сучасні західно-євразійські популяції. Робота опублікована в журналі current biology.
Щоб підтвердити результати, дослідники порівнювали відновлений геном з генетичними послідовностями з кісткових останків сусідньої печери дзудзуана, отримавши остаточні докази генетичної подібності. Цей факт, на думку вчених, підтверджує достовірність результатів і виключає можливість сучасного забруднення зразків.
Дослідникам також вдалося відновити геном вовка, який можна назвати базовим для існуючих євразійських вовків і собак. Він являє собою раніше невідомого представника цих тварин, ймовірно, що відноситься до вимерлої кавказької популяції.
Реконструйований і геном бізона — теж базовий для сучасних популяцій. Надалі команда має намір дізнатися подробиці взаємодії між вимерлою фауною і людьми, що жили в печері, а також вивчити вплив кліматичних змін на популяції ссавців.
