Вчені кафедри захисту інформації нгту неті спільно з фахівцями сибірського інституту репродукції і генетики людини (барнаул) сформулювали і вирішили завдання по створенню способу клінічного прогнозування діагностики та лікування безпліддя. Модель створена як в алгоритмічному, так і в програмному варіантах, проходить дослідну експлуатацію в обмеженій лікарській практиці.
В рамках даної роботи вчені розглянули, проаналізували і оцінили існуючі нині моделі прогнозування при подоланні безпліддя. Вони виділили в них такі складності, як недолік обліку прогнозування індивідуальних можливостей до зачаття оцінюваних подружніх пар, а також консервативність обчислювальних технологій, використовуваних в існуючих моделях, що знижує якість і ефективність прогнозів.
Власну модель сибірські фахівці створили, проаналізувавши п’ять груп пацієнтів з урахуванням особливостей, тривалості і причин безпліддя. Були введені такі поняття, як коефіцієнт репродуктивної активності (кра), показник репродуктивного здоров’я (прз) і показник репродуктивної готовності (прг).
В якості ключового показника запропонована величина прг, який лікар може застосовувати в практиці. Значення прг можуть бути спроектовані на чотири групи результатів в діагностиці та лікуванні безпліддя, три з яких припускають безпосереднє звернення за медичною допомогою в спеціалізований лікувальний заклад.
Проведений обчислювальний експеримент з розрахунку значень прг для декількох пацієнтів показав успішність його застосування.
«модель вже існує як в алгоритмічному, так і в програмному варіантах і проходить дослідну експлуатацію і доопрацювання в сибірському інституті репродукції і генетики людини, вона вже включена в лікарську практику обмеженого користування. Сам прг має важливе теоретичне і практичне значення, будучи універсальною характеристикою репродуктивних можливостей людини і будь — яких живих істот», — повідомив професор кафедри захисту інформації нгту неті віктор бєлов.
У сформованій демографічній ситуації в росії проблема безпліддя зачіпає 12-15% населення. Ефективність лікування безпліддя залишається невисокою, це обумовлено безліччю причин — як медичних, так і соціальних. Прогнозування ймовірності реалізації репродуктивної функції є одним з найважливіших завдань сучасної медицини. Створення способів клінічного прогнозування подолання безпліддя дозволить оптимізувати діагностику і лікування цієї недуги.
