Рядовий Юрій Нікулін: як воював знаменитий артист на Зимовій війні

989


Судячи зі спогадів самого Юрія Нікуліна і тексту його біографа Иевы Пожарської, на радянсько-фінській війні майбутнього комедійного артиста жодного разу не довелося стріляти у ворога і взагалі брати участь у боях. Але Нікулін не був би Нікуліним, якби не згадав, що його служба була багата найрізноманітнішими, часто курйозними, випадками.
Він був покликаний неповнолітнім
Юрій Нікулін насправді призивався відразу після закінчення школи, в 17 років. Повнолітнім він став лише через місяць після початку служби в армії. Сам артист про це писав у своїй біографічній книзі «Майже серйозно», але не акцентувався на даному обставині.
Насправді ж за 2,5 місяці до призову Юрія Нікуліна на строкову військову службу в РСЧА в СРСР був прийнятий закон «Про загальний військовий обов’язок», відповідно до статті 14 якого в армію забирали юнаків, яким у рік призову (з 1 січня по 31 грудня) виповнювалося 18 років. Нікуліна закликали 18 листопада, за 12 днів до початку радянсько-фінської війни. А 18 грудня він, відзначаючи 18-річчя, випив покладені всім солдатам 100 грам (перш гидував, міняв горілку на сало, видане воїнам разом зі спиртним «пайком»). Війна з Фінляндією на той момент вже йшла більше двох тижнів.
Сміявся над собою
Призовник Юрій Нікулін, за його ж власними спогадами, не справляв враження бравого воїна – в мішкуватому обладнанні, плутаючись у полах шинелі, він виглядав комічно – товариші сміялися над новачком. Але Нікулін, як всякий розумний чоловік, був самоироничен, і реготав разом з усіма. Ще з армії він почав збирати свою знамениту колекцію анекдотів і як веселун швидко став душею будь-якої компанії. Ті, хто служив, зрозуміють, наскільки цінуються в армії такі солдати. Тим більше на війні.
Хотів йти в бій комсомольцем
Нікуліна зарахували в зенітно-артилерійський полк, що охороняв підступи до Ленінграда. Ще до прибуття у військову частину новобранців налаштовували на те, що їм слід морально підготуватися до майбутньої радянсько-фінської кампанії – на кордоні з Фінляндією було неспокійно.
Коли в кінці листопада солдатам повідомили про «військової агресії з боку Фінляндії», Нікулін зголосився вступити в комсомол, щоб «йти в бій комсомольцем».
З-за нездатності толком намотувати онучі комсомолець Юрій Нікулін на радянсько-фінській війні серйозно відморозив ноги, ця пригода згодом позначалося на здоров’ї до кінця його життя – ступні потім стали замерзати навіть у невеликий мороз. Як писав у мемуарах Нікулін, взимку він тягнув лінію зв’язку від своєї батареї до спостережного пункту протяжністю 2 км (біограф Нікуліна Ієва Пожарська уточнювала: НП розташовувався в Куоккале, що стала знаменитою по ленініані – в цьому селищі до Жовтневого перевороту на дачі «Ваза» переховувався майбутній вождь світового пролетаріату).
Йти по люду Фінської затоки на лижах з двома важкими котушками було важко, солдатів Нікулін сильно втомився і, присівши на сніг, заснув. Мороз більше 30 градусів, а солдат і не відчув, як його ноги буквально задеревенели. Знайшли сомлевшего зв’язківця прикордонники, які проїжджали мимо на аеросанях. Батарейний санінструктор констатував обмороження.
Бої йшли поряд
Війна йшла в зоні чутності батареї, де служив Нікулін – в кількох кілометрах перебувала лінія Маннергейма, яку радянські війська прорвали у лютому 1940 року.
Безпосередньо в бойових діях підрозділ ППО, де служив Юрій Нікулін, в радянсько-фінську кампанію участі не брало. У всякому разі, ні в мемуарах самого артиста, ні в книзі Иевы Пожарської про це нічого не сказано.
Зате багато згадок про те, як радянські військовослужбовці проводили своє дозвілля – слухали платівки популярних вітчизняних виконавців, музикували самі. Нікулін любив читати, у нього була особиста міні-бібліотека, яку він приготував перед майбутньою демобілізацією. Термін служби підходив до кінця, влітку Юрій Нікулін мав звільнятися в запас.
Але в плани майбутнього знаменитого артиста втрутилася Велика Вітчизняна війна. Нікулін воював до травня 1945-го, нагороджений медалями «За відвагу», «За оборону Ленінграда» і «За перемогу над Німеччиною» (це тільки військові нагороди, все ж орденів і медалей у Юрія Нікуліна було близько 20).