Мінськ — наш. Міноборони опублікувало документи про взяття столиці Білорусії

110

3 липня 1944 року в результаті операції «Багратіон» Червона армія увійшла в Мінськ.

Картина «Мінськ 3 липня 1944 року» (День визволення міста від фашистських загарбників) художника Валентина Волкова.
До 75-річчя визволення столиці Білорусії від німецько-фашистських загарбників Міністерство оборони Росії оприлюднило унікальні документи з фондів Центрального архіву військового відомства.
На інтернет-порталі Міноборони опубліковані накази, директиви, донесення, нагородні документи, викладені газетні статті того часу, розповідають широкому загалу про одну з найбільших і рішучих наступальних операцій Червоної армії. Специальныймультимедийный розділ отримав назву «З Мінська бачився Берлін».
Викладені там документи розкривають маловідомі епізоди і розповідають про героїзм офіцерів і бійців, які брали участь в операції.
Минск — наш. Минобороны опубликовало документы о взятии столицы Белоруссии
РИА Новости
Звільнення Мінська в липні 1944 року
Вступ частин Червоної Армії в Мінськ.
1/10 Фотографій
Перейти до фотострічці

  • Минск — наш. Минобороны опубликовало документы о взятии столицы Белоруссии
  • Минск — наш. Минобороны опубликовало документы о взятии столицы Белоруссии
  • Минск — наш. Минобороны опубликовало документы о взятии столицы Белоруссии
  • Минск — наш. Минобороны опубликовало документы о взятии столицы Белоруссии
  • Минск — наш. Минобороны опубликовало документы о взятии столицы Белоруссии
  • Минск — наш. Минобороны опубликовало документы о взятии столицы Белоруссии
  • Минск — наш. Минобороны опубликовало документы о взятии столицы Белоруссии
  • Минск — наш. Минобороны опубликовало документы о взятии столицы Белоруссии
  • Минск — наш. Минобороны опубликовало документы о взятии столицы Белоруссии
  • Минск — наш. Минобороны опубликовало документы о взятии столицы Белоруссии

PreviousNext
У числі документів — бойове донесення від 3 липня начальника штабу 3-го Білоруського фронту, в якому генерал-лейтенант А. П. Покровський доповідає начальнику Генштабу Червоної армії А. М. Василевському про звільнення Мінська, докладно описуючи хід наступу. У донесенні повідомляється, що одними з перших в Мінськ на граничній швидкості увірвалися бойові машини під командуванням старшого лейтенанта Олександра Яковлєва, командира роти 26-ї гвардійської танкової бригади 2-го гвардійського танкового Тацинского корпусу. У цьому ж розділі опубліковані нагородні документи відважного танкіста, який був представлений до звання Героя Радянського Союзу.
Варто нагадати про те, що під час окупації Мінська в місті було організовано гетто. У Мінську та його околицях загинуло понад 400 тисяч чоловік, були зруйновані до 80% житлових будинків, знищені майже всі підприємства і установи науки і культури. Не дивно те, з яким ентузіазмом жителі білоруської столиці зустрічали воїнів-визволителів: ці свідчення також можна знайти серед опублікованих документів.
Минск — наш. Минобороны опубликовало документы о взятии столицы Белоруссии
Примусові роботи єврейського населення на залізниці. Мінськ, лютий 1942 року..
«Колони танків, проходячи по місту, закидали квітами, так що були більше схожі на величезні букети квітів, а не на грізні бойові машини…». Не було меж та дитячому захопленню. «Дітлахи, раздобывшие де-то чисті конверти і папір, закидали танкістів паперовим салютом, коли ті в’їхали в місто».
Інші представлені в розділі документи розповідають про ретельну підготовку до проведення Мінської операції. Неймовірними зусиллями вдалося звільнити столицю Білорусії раніше призначених термінів, провести найпотужнішу артпідготовку і масовані авіаудари по ключовим укрепрайонам і позиціях гітлерівських військ. Про рішучий характер настання свідчить зокрема донесення начальника політуправління 3-го Білоруського фронту від 4 липня 1944 року. З документа випливає, що темпи наступальної операції приголомшили навіть командування вермахту, яке ще 4 липня не мало інформації про звільнення Мінська частинами Червоної армії. У документі наводиться випадок посадки в місті німецького літака «Мессершмітт 109», льотчик якого, не підозрюючи про те, що аеродром перейшов під контроль радянських військ, після приземлення спокійно оглядав свій літак і, природно, одразу ж був узятий нашими бійцями в полон.
Здався в полон під Мінськом радист розвідувального батальйону 25-ї гренадерської танкової дивізії вермахту обер-єфрейтор Леопольд Люттенбергер розповів, що столицю Білорусії змушені були обороняти «надзвичайні полиці», сформовані з залишків раніше «розбитих і розпорошених» Червоною армією німецьких дивізій. «Нам наказали зайняти оборону по дорозі Могилів — Мінськ… Не встигли ми по-справжньому закріпитися на своїй ділянці, як вранці 3 липня здалися російські танки. Незважаючи на те, що ми очікували наступу росіян, воно виявилося для нас зовсім несподіваним. Солдати, побачивши російські танки, говорили, що це прийшов кінець, — повідомив Люттенбергер. — Але потім нам послідував наказ відступати в напрямку на Вільно (Вільнюс). Не від’їхали ми і трьох-п’яти кілометрів від Мінська на захід, як утворилася страшна пробка: скупчилися сотні автомашин, тисячі солдат. У цей момент нас наздогнали російські танки. Відразу ж всі побігли хто куди. Я з групою солдат побіг у ліс, а потім, зустрівши росіян, здався в полон».
3 липня 1944 року Мінськ був звільнений, хоча навколо міста ще були розрізнені гітлерівські частини, які намагалися рухатися в західному напрямку, в тому числі до Мінська. Однак у ніч на 6 липня були успішно відбиті останні спроби противника контратакувати. У полон було взято кілька тисяч солдатів вермахту. Докладну хроніку подій у ході визволення Мінська, Бобруйська, Жлобина, Рогачова, Барановичів та інших білоруських міст в ті дні вели газети, в тому числі «Червона армія». Викладені в розділі її передовиці передають настрій тієї епохи і розповідають про мужність і героїзм воїнів-переможців.
Варто звернути увагу і на нагородні матеріали на лейтенанта Михайла Довбиша, командира батареї 529-го армійського винищувально-протитанкового артполку. При прориві ворожої оборони ця батарея прокладала шлях нашій піхоті.
Наказом Верховного Головнокомандувача СРСР і указом президії Верховної Ради СРСР понад 50 з’єднань і частин, які найбільш відзначилися в боях за визволення білоруської столиці, були удостоєні почесного найменування «Мінські» та представлені до нагородження орденами. З документа відвідувачі розділу зможуть дізнатися, що 3 липня о 22 годині Москва салютувала «доблесним військам, овладевшим Мінськом, двадцятьма чотирма артилерійськими залпами з трьохсот двадцяти чотирьох гармат».
Як особливо підкреслюється в повідомленні Міноборони Росії, публікація архівних документів часів ключових військових конфліктів ХХ століття «ставить заслін спробам фальсифікації історії, розвінчує брехливі міфи, стає важливим елементом у системі військово-патріотичного виховання молоді».