Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

35

фотоапарат,шпигун,розвідка
З шпигунських фільмів всі ми знаємо, що одним з найбільш необхідних гаджетів секретних агентів були невеликі фотоапарати, як правило, замасковані під якісь інші речі. З різними шпигунськими фотоапаратами нас познайомить даний пост.

Фото і відео: правила зйомки для шпигунів

Фотоапарат — це один з головних інструментів шпигунства. Знімки можуть нести компрометуючу інформацію, підкріплювати доказову базу або передавати зміст документів. І чим зручніше і непомітніше апарат, яким можна робити знімки, тим вище шанси на успіх у спеціального агента.

Філуменія по секрету: як зробити фотографію сірниковим коробкою

Людина, що професійно займається шпигунством, повинен був вміти обходитися підручними засобами і знати, як робити знімки в самих складних і обмежених умовах. Справжні Джеймси Бонди примудрялися робити знімки навіть… без фотоапарата. Для цього вони кустарним способом робили камеру-обскуру з сірникової коробки, ізоляційної стрічки і обрізаного ковпачка для ручки (це якщо для документів, а так — можна і без ковпачка).

Сьогодні подібний пристрій викликає здивування у людей, які не знають, для чого потрібен фіксаж, і ніколи не тримали касету для фотоапарата в руках. Але в часи плівкової фотографії про хитромудрого прийомі з сірниковим коробкою знали багато хто, не тільки шпигуни. У радянських гуртках любителів фотографії, а також на уроках фізики викладачі розповідали, як зробити фотоапарат з паперу, і пояснювали принцип його роботи. Головним секретом такого фотоапарата є крихітний отвір, яке замінює лінзу об’єктива. Роль затвора грає будь-яка «заглушка» отвори, наприклад клаптик цупкого паперу. Якщо в темній кімнаті встановити яскраві спрямовані джерела світла, то такий камерою можна отримати негатив цілком задовільної якості.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Звичайно, такий метод зйомки використовувався лише в крайніх випадках. У розпорядженні агентів були і більш складні камери, хоча їх часто ховали в той же сірникову коробку. Цікаво, що у всіх провідних розвідувальних організацій були свої власні «сірникові» камери. Ось ця камера була задіяна британської розвідки MI6.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Вона демонструвалася на презентації книги професора Кейта Джеффрі «МИ6. Історія Секретної розвідувальної служби. 1909-1949». Ймовірно, таким ефектним гаджетом організатори заходу хотіли б натякнути: «Бачите, у британської розвідки дійсно був відділ «Кью», який робив гаджети як у Джеймса Бонда». Але насправді, ця камера має непряме відношення до MI6 — британські фахівці лише проводили консультації при її розробці.

Якщо ви відвідаєте музей ЦРУ, то побачите ту ж камеру і на пояснювальній табличці не знайдете згадки про британських колег. Коли Сполучені Штати вступили в Другу світову війну, МИ6 допомагала в проведенні навчання персоналу американського Управління стратегічних служб. Тісна співпраця призвело до того, що і арсенал спецзасобів для стеження у цих організацій на той час був найчастіше один і той же. Ця модель називалася Camera-X, або Eastman M. B. (літери M. B. означали matchbox — «сірникова коробка»).

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Вона була випущена компанією Eastman Kodak за спеціальним замовленням Управління стратегічних служб США (Office of Strategic Services), організації, на основі якої пізніше виникло ЦРУ.

Модель цієї камери виявилася дуже затребуваною, тому її виготовлення стало майже масовим, з певного моменту виробник навіть став встановлювати серійний номер. Якщо вірити цій нумерації, то тільки врахованих примірників було випущено більше тисячі. Замаскувати камеру не складало труднощів, потрібно було просто наклеїти на неї етикетку сірникової коробки тієї країни, де велося стеження.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

До речі, компанія Kodak не упустила нагоди підзаробити на високому попиті: був налагоджений випуск спеціальних наборів для такої камери, які включали в себе витратні матеріали — хімічні реактиви, плівку, затискачі для неї та інше.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)
Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Цей коробок-камера був зроблений приблизно в 1955 році, спеціально для Міністерства державної безпеки НДР або, просто кажучи, Штазі. Досить рідкісний екземпляр, можливо, таких камер було всього кілька.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Важко собі уявити, яку ціну платили за такий гаджет спецслужби. І хоча сьогодні ця штучка має лише історичну цінність, але заради такого раритету колекціонери і зараз не проти розлучитися з пристойними грошима. Скажімо, у 2006 році цей пристрій було продано на аукціоні Auction Team Brekker майже за три тисячі доларів.

Сигаретна зйомка

Доля шпигунської техніки дуже сильно розрізнялася залежно від того, спецслужба якої країни її створювала. В СРСР навіть натяк на «шпигунські штучки» міг принести любителям гострих відчуттів вельми плачевні наслідки. Використання будь-яких частот для переговорів, застосування електронних пристроїв для стеження, створення саморобної зброї і тому подібних речей — все це каралося законом і допускалося виключно з відома КДБ. Ефір прослуховувався, за людьми була тотальне стеження. У колективах державних установ обов’язково хтось був негласним інформатором. Самі передові технології в СРСР не розголошувалися, а засекречувалися. Потім забувалися або в кращому випадку використовувалися в інтересах військової промисловості. Так було у нас.

Але в США та Європі політика була дещо іншою. Будь-яке відкриття (за винятком винаходів, які створювалися в технічних відділах секретних служб) ставало надбанням громадськості. Іноді органи безпеки західних країн співпрацювали з відомими компаніями і робили в них замовлення на звичайні пристрої — камери, дисплеї тощо, але все це було доступно будь-кому.

Наприклад, у номерах Popular Mechanics за 1979 рік цілі сторінки відводилися тільки під рекламу «шпигунських штучок».

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Журнальні сторінки того часу просто рясніли оголошеннями про продаж електронних «жучків» і пристроїв для стеження. І якщо спочатку це були скоріше іграшкові гаджети типу «лилипутской камери» (які, тим не менш, при бажанні теж можна було використати, скажімо, для промислового шпигунства), то в міру розвитку електроніки дитячі іграшки стали все більше схожим на справжні інструменти шпигуна. У вісімдесятих роках рекламні оголошення містили цілком серйозні пропозиції про продаж пристроїв для шпигунства.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Втім, у СРСР також були камери, які цілком годилися для стеження і могли бути придбані звичайними людьми. Наприклад, модель «Київ-30», яку випускав київський завод «Арсенал». Ця камера мала невеликі габарити (28 × 46 × 86 мм), і її легко можна було сховати в пачці сигарет.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Прототипом цієї шпигунської камери стала японська модель Minolta-16.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Пам’ятайте смішний кадр з «Діамантової руки», де переодягнений співробітник органів відповідає рацію, заховану в пачці сигарет, а потім ляскає нею, тому що вона раптом починає транслювати радіо? Це дуже вдало помічений стереотип шпигунської техніки. Всі спецслужби, особливо наше «рідне» КДБ, часто вдавалися до маскування технічних засобів спостереження з допомогою пачки сигарет. Крім «Києва-30», були ще інші моделі камер, які можна було видати за «Мальборо» чи «Столичні». Фотоапарат «Київ-30» був найбільш просунутою версією, а до нього на «Арсеналі» випускали камери «Київ-Вега».

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

«Київ-Вега» майже ідентичний моделі «Київ-30», але в останній доданий регулятор відстані до об’єкта зйомки. При розсунутому стані апарата за допомогою коліщатка можна було вказати відстань до об’єкту зйомки від півметра до нескінченності.

Популярність «шпигунської камери для КДБ» за кордоном завжди була висока. Тому спеціально для колекціонерів (вже в епоху цифрового фото) підприємливі люди робили бізнес на випуску фотоапаратів «Київ-30», «Київ-Вега», а також «Київ-303» у незвичному виконанні, недвозначно намекавшем на приналежність цих апаратів до шпигунської рутині. Цілком можливо, що й раніше для співробітників КДБ робилося щось подібне в одиничних екземплярах.

Фотоапарат «Київ-303», виконаний у вигляді пачки сигарет John Player Special

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Фотоапарат «Київ-Вега» в «сигаретному» футлярі і у вигляді блокнота з гордим написом Notebook

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

А ось ще одна камера, що вміститься в пачку сигарет, — Tessina. В її рекламі виробник так і писав: «найменша в світі камера». Тут варто уточнити — найменша 35-мм фотокамера з пружинним двигуном для перемотування плівки. Неймовірно надійний, про що говорить хоча б те, що виробник давав на пристрій п’ятирічну гарантію.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Ну а пальму першості серед всіх крихітних камер впевнено тримала марка Minox. Субминиатюрные камери Minox — це справжня легенда шпигунства, вони були в розпорядженні майже всіх спецслужб.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Першу модель створив у 1936 році німецький ентузіаст Вальтер Цапп. Винахідник спочатку робив ставку на компактність пристрою і, схоже, не прогадав. Апарати Minox залишалися актуальними навіть тоді, коли тільки з’явилися цифрові камери — настільки добре зарекомендувала себе марка. До випуску апарату«Київ-Вега» радянським спецслужбам теж доводилося купувати фотокамери Minox. Ці камери дозволяли робити досить якісні знімки, до того ж їх було дуже зручно ховати — книги, у щітки для взуття та інші повсякденні речі.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Камери Minox заробили таку міцну репутацію шпигунської техніки, що в рекламі виробнику доводилося виправдовуватися: «Наша камера не тільки для красивих шпигунів, але і просто для красивих людей, які хочуть пересічну камеру, помещающуюся в долоні».

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

До речі, щодо «гарних шпигунів»: у шостому фільмі про Джеймса Бонда — «На секретній службі її величності» (On Her Majestys Secret Service, 1969 рік) — ближче до кінця оповідання, агент 007 робить знімки як раз камерою Minox.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Камера як доповнення до одягу

Були свої мініатюрні камери і в КДБ. Але вони з’явилися не відразу. Протягом деякого часу після війни радянським агентам доводилося використовувати імпортну техніку. Наприклад, в їх арсеналі був німецький фотоапарат Robot II, який раніше використовувався німецьких люфтваффе — військово-повітряні сили Німеччини застосовували камери для спостереження за якістю стрільби. Поєднана з збройової системою фотокамера включалася тільки в момент пострілу, фіксуючи тим самим результат — потрапляння або промах.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Купувати зарубіжну техніку було дуже накладно, тому було вирішено налагодити власне виробництво. Радянський Союз поступово приходив до тями після війни, запрацювали заводи, і з’явилися перші власні розробки — «Аякс-9» (або «Ф-1»), а потім і його поліпшена версія «Ф-21».

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Цей екземпляр був дуже популярний в сімдесятих роках. Модель називалася «Ф-21», або «Аякс-12», що випускалася на механічному заводі в Красногорську з 1952 року в умовах секретності (наскільки це було можливо).

Об’єктив камери «Ф-21» міг бути замаскований під гудзик, а сам апарат управляються дистанційно, за допомогою фототросика, спускова кнопка затвора містилася в кишені одягу розвідника. З таким пристроєм агент міг робити знімки, не виймаючи рук з кишень.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

У німецької розвідки Штазі теж була така камера, замаскована під гудзик.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

У музеї шпигунської техніки Штазі виставлений навіть повний комплект одягу, в яку був вбудований «гудзиковий» об’єктив камери. До речі, до камери додавався цілий набір гудзиків-насадок різного розміру для будь-якого одягу.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Ще один шпигунський фотоапарат, розроблений в СРСР, — «Крапка-58». Це був вдосконалений аналог камери Minox, створений конструкторським бюро КДБ в 1958 році. Випускалися ці камери на Красногорському механічному заводі.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Відміну від камер Minox було в механізмі переміщення плівки. В оригінальної моделі Minox транспортування плівки відбувалася при відкриванні-закриванні камери, в той час як радянський фотоапарат робив це за допомогою пружинного механізму, взводимого перед зйомкою чергового кадру.

Існувало дві модифікації цієї камери: «Крапка-58/S-252 А» і «Крапка-58/S-252 B». Різниця була тільки в наявності видошукача у версії з індексом B. Розмір негативу становив 8,5 × 11 мм, касета вміщала 50 кадрів. Габарити радянської камери дозволяли ідеально ховати її під краваткою, тому в комплектації цієї моделі для спецслужб були дві шпильки для краватки: одна звичайна, щоб оточуючі агента люди звикли до її вигляду, а інша — модифікована, в якій було отвір. Камера могла кріпитися на агента гумовими ременями, а сама зйомка відбувалася практично безшумно, що, безумовно, грало на руку шпигунові.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Якщо ви вважаєте, що ідея носити гаджети на руці — це віяння нашого часу, ви помиляєтеся. Наручний годинник надійшли в масовий продаж приблизно в кінці дев’ятнадцятого століття, а до середини двадцятого століття вони вже виглядали цілком буденно. А що краще підходить для схованки, ніж буденна річ? У 1948 році німецька компанія Steineck Kamerawerke в маленькому містечку Тутцинг (з населенням у кілька тисяч чоловік) випустила мініатюрну камеру Steineck ABC Wrist Watch з дизайном чоловічих наручних годин.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Зробив її сам доктор Штайнек, австрійський інженер-хімік, власник бізнесу з виробництва фотоапаратів. До речі, згадану вище модель Tessina теж зробив Штайнек. Це не був якийсь особливий замовлення для спецслужб, камеру могли придбати всі бажаючі.

Однак вона володіла всіма необхідними для секретних агентів характеристиками: була мініатюрною, а зйомка з її допомогою не викликала підозри у оточуючих (якщо, звичайно, вони не знаходилися в безпосередній близькості від фотографа). Тому такий пристрій іноді застосовувалося для стеження.

Знімати з допомогою Steineck ABC Wrist Watch було не дуже звично, адже вона була позбавлена видошукача, доводилося діяти майже наосліп, вдивляючись в крихітне криве люстерко. Камера мала 12,5-мм об’єктив Штейнгель ƒ/2,5, з допомогою якого можна було зробити до восьми круглих 5,5-мм кадрів на дискової плівці діаметром 2,4 см, вміщеній в касету. Камера була достатньо надійною, ніякого пластику (що, загалом-то, не дивно для 1948 року), корпус зроблений з металу. Та й взагалі до наших днів дійшло багато робочих примірників, що говорить про добротної німецької збірки.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Ігри в хованки: замасковані камери

Арсенал шпигунської апаратури не завжди включав в себе ексклюзивні моделі пристроїв для запису, сконструйовані за спецзамовленням. Іноді це були звичайні магнітофони і камери, просто злегка замасковані. Як, наприклад, цей фотоапарат відомої марки Leica. Фахівці ЦРУ виконали крихітний «тюнінг», проробивши в кришці отвір об’єктива, за формою збігається з логотипом бренду.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

В результаті агент міг спокійно носити камеру в руках і непомітно виконувати зйомку, не знімаючи кришки.

А ось примірник нижче — це трофей Штазі, який був виявлений в книзі. Встановили цю камеру агенти ЦРУ. Тепер ця книга виставлена в музеї шпигунства містечка Оберхаузен.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Кишеньковий ксерокс

При погляді на весь асортимент камер спеціального призначення, який був у розпорядженні КДБ, може виникнути відчуття дежавю, адже велика частина моделей — це калька з західних аналогів. Тим не менш були і власні розробки, зроблені з нуля. Одна з таких розробок попалася в руки західних спецслужб і дуже здивувала їх інженерів.

Це трапилося в 1961 році, коли розкрили подружню пару радянських агентів, які проживають в Лондоні під іменами Хелен Крогер і Пітер Крогер.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Вони брали участь в передачі даних про американському атомному проекті, що надходять від Гордона Лонсдэйла (він же Конон Молодий Трохимович). Завдання агентів полягала в тому, щоб отримати документи, зробити мікрофільми з вмістом секретної інформації, сховати їх у книги і розіслати по спеціальним адресами в нейтральні країни. За цими адресами знаходилися бази КДБ. Підозра така розсилка не повинна була викликати, оскільки Пітер Крогер за легендою був колекціонером раритетних книг, а його дружина була фотографом-любителем. Але після низки подій, яка розпочалася зі зради начальника відділу польської розвідки Голеневского, мережу російських шпигунів розкрили. При обшуку будинку, де проживали радянські агенти, була виявлена ціла підпільна фотолабораторія, захована в фундаменті. Щоб потрапити до неї, потрібно було пройти через уміло замасковані двері в підлозі. Але це була не єдина знахідка. При обшуку в сумочці Хелен Крогер був виявлений дивний гаджет. Зовні він нічим не відрізнявся від портсигари — блискучий, прямокутний, вагою 150 грам.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Але всередині цього пристрою була захована техніка. Та ще яка! Це була тривала камера. Коробка відкривалася на деякий кут, і вперед виступала пара роликів. Якщо частково відкриту коробку приставити до документа і протягнути по всій його довжині, захована в цьому гаджеті камера зніме всю побачену інформацію.

Мініатюрні фотоапарати, якими користувалися розвідники (34 фото)

Всередині стояла батарея, яка запитывала лампочку, подсвечивающую документ у момент зйомки. Диво шпигунської техніки того часу! Західні фахівці охрестили цю річ rollover («каталка»), справжнє ж назва моделі — «Алича».

Роздільна здатність такого сканера — 50 ліній/мм — дозволяла в три прокатки скопіювати вміст аркуша формату А4. На 1,6 метра фотоплівки, які містилися у касеті «Аличі», входило 25-30 таких сторінок документа. Це пристрій випередив час. Схожий принцип був реалізований в перших копіювальних апаратах Xerox і, на думку радянських інженерів, просто вкрадено.

Звідси