Липень ледве розпочався. А ми вже пережили дві рекордні хвилі спеки. Це лише провісник того, що буде попереду.
Травень був теплим. Червень став іншим. У метеорологічному відомстві ООН його назвали “неординарним”. Нині це звучить як применшення. Температури не просто били рекорди, вони їх сметали. По всьому континенту.
Настав короткий перепочинок. Але потім все повторилося. Нова хвиля вже наближається.
Якщо це здається неправильним – так воно і є. Але саме на це ми й очікували. Вчені знали: у теплішому світі так і відбуватиметься. Все через спалювання викопного палива. Викиди газів, які затримують тепло. І сама затримка цього тепла.
Стівен Белчер, головний вчений британської метеослужби (Met Office), каже прямо:
«Антропогенна зміна клімату зробила ці явища вірогіднішими та інтенсивнішими».
Подивіться на графіки. Травень. Червень. Середні показники Великобританії виділені червоним. Тому що вони значно перевищили норму. Страждали не лише Лондон та південь країни. Від спеки практично ніхто не втік.
У Лінгвуді, графство Норфолк, було зафіксовано температуру 37,7°C (попередні дані). Попередній червневий рекорд становив 35,6°C і був встановлений 1957 року, а потім повторений 1976-го. Ми могли забути, наскільки жарким був 1976-й. Можливо, тому що 37 градусів важче забути.
Белчер називає це «примушуючим задуматися». Я назвав би це «ударом, що пробуджує від сплячки».
Ед Хокінс із Рідингського університету каже, що проблема у різниці показників:
«Зазвичай ми очікуємо, що рекорди будуть побиті на десяті частки. Максимум на градус».
Два градуси? Більше? Це вже не побиття, це руйнування рекордів. Помітно. Неординарно. І все це одразу після червневої спеки.
А вологість… О, ця вологість.
То був подвійний удар. Спека плюс волога означають, що піт перестає працювати. Організм не може охолонути. Він просто застряє у цьому стані.
Навіть ночі не приносили полегшення. Для відновлення потрібні холодні ночі. Щоб перезавантажитися. Сонце сідає, але спека залишається. Сон стає неможливим.
У Кардіффі вночі 24 червня температура не опускалася нижче 23,5°C. Найтепліша червнева ніч у Великій Британії за всю історію. На більшій частині Англії та Уельсу встановилася «тропічна ніч» — коли температура не знижується нижче 20°C. Історично? Рідкісність. Зараз? Норма.
«У міру того, як глобальні температури продовжують зростати, — каже Хокінс, — ми очікуємо все більше тропічних ночей».
Це була не лише проблема Великої Британії. Уся Європа пеклася в гарячій печі.
У Німеччині назвали це «подією для історії». У Франції – «історичним». Над регіоном навис «тепловий купол». Він замкнув повітря всередині.
Більш ніж у дюжині країн було побито червневі рекорди. Західна, центральна та східна Європа постраждали від удару спеки. У деяких місцях температура перевищувала 40°C. Навіть у червні. Зазвичай липень – найспекотніший місяць. Але не тепер.
У Франції та Іспанії були найспекотніші середні температури за червень у їхній історії. У Швейцарії? 39°C. На два градуси вище за попередній червневий рекорд.
Соня Сеневиратне з Цюріхського федерального політехнічного університету (ETH Zurich), побачивши графіки, не здивувалася:
«Коли ти знаєш, що клімат потеплішав…»
Вона каже, що ці показники були незвичайними порівняно з тим, що вона вивчає.
Чому Європа? Чому тут? Географія має значення. Локальні регіони нагріваються із різною швидкістю. Європа нагрівається швидко. Дуже швидко. Вона відкрита і вразлива перед такими сильними періодами спеки.
Чи означає це, що наступне літо буде спекотніше за нинішнє?
Можливо, ні. Можливо, буде спад. Зміна клімату – це не пряма висхідна лінія. Щоліта. Завжди гірше. Так не працює.
Але ж тенденція? Тенденція – вгору.
Літо буде теплішим у середньому. Поки ми виводитимемо вуглець в атмосферу. Це проста математика. Погана математика для нас.
«Поки ми не досягнемо чистого нуля, — каже Хокінс, — хвилі спеки ставатимуть спекотнішими. І спекотніше. І спекотніше».
Ми продовжуємо підливати олії у вогонь. Вогонь продовжує зростати. Що, на вашу думку, буде тоді?
Рекорди вже зафіксовано. Написані червоним. І чекають наступного літа.
