Не так давно я додивився серіал «Чорнобиль» і висловив свою думку з приводу деяких смутивших мене моментів у статті «Все показане в серіалі «Чорнобиль» — чиста правда? Просто приватна думка». Коментатори під статтею основному — зачепилися за текст, де порівнюється серіальний Борис Щербина і він же — реальний. Ось цей момент я і хочу висвітлити детальніше. Для цього я і хочу розібрати діалог, який мене найбільше збентежив і обурив.
Але, перш, ніж перейти до, власне, діалогу і його розбору, хочу визначити, навіщо ж я знову повертаюся до цієї теми, якщо серіал закінчився місяць тому? І, дуже багато вже висловили свою думку?
А, потім, що навіть під власною статтею, де я, начебто, виклав деякі факти, які говорять про те, що не все, показане в серіалі – чиста правда, і що автори серіалу буквально обгидили країну і деяких гідних (і не завжди гідних людей, спотворивши деякі факти і події, знову ж знайшлися «захоплені фанати» серіалу, завопившие: все правда! Ну, і далі по тексту: «про комуняк-сволот, яким побільше б народу угробити, про сяючий Захід, де таке неможливо.
І це після «Фукусіми», яку в коментах теж виправдали! Мовляв, не з-за людської дурості, жадібності і некомпетенції аварія на АЕС у Фукусімі сталася. А «просто» з-за природної катастрофи!
Ага, а побудувати станцію в місці, де періодично трапляються такі «природні катастрофи», розташувати аварійні генератори там, де їх точно затопить, в результаті успішних дій по ліквідації» угробити більшість реакторів, і зливати тисячі тонн радіоактивної води в море – це називається, «природна катастрофа»!
Не те, що в Чорнобилі, от, кляті «совки», а…
Загалом, деякі домовилися до того, що наведені мною факти про реальний Щербині – це все вигадки «совкової пропаганди» («совки» все і завжди брехали), взяті з «совкових джерел». Це звинувачення в «совкових джерелах» прозвучала після того, як я навів кілька джерел в якості прикладу. Першим був відомий «совковий» ресурс «вікіпедія».
Цікаво ще, що мені почали ставити в провину те, що я суджу про характер реального Щербини і порівнюю його з серійним. Мовляв, ти не знав його особисто, (про факти його біографії див. вище), а порівнюєш характери реального і серіального героя.
Так, я і НЕ порівнював характери людини в серіалі і в реальності!
Я описав того Щербину, якого побачив у серіалі, і навів ФАКТИ (без оцінки) його біографії з відкритих джерел. З моєї особистої думки – там слова про порядність цієї людини, у зв’язку з його відставкою. У відставку Щербина подав після того, як Єльцина обрали головою Верховної ради, супроводжуючи своє рішення запискою, в якій сумнівається в морально-вольових якостях Єльцина і передрікає «важку смугу в історії країни».
Він був не прав?
Але, повернемося до діалогу.
Йдеться про діалог між Щербиною і Легасовым. Цей діалог, якщо і не є кульмінаційною сценою всього серіалу, то вже точно є ключовим. Він остаточно розкриває характери двох головних героїв серіалу.
Для того, щоб розібратися, що ж тут не так, і де автори серіалу, м’яко кажучи, «налажали», наведу діалог практично повністю. Серіал дивився в перекладі. По неточностей перекладу і спотворенні з-за цього сенсу – питання задавати не мені, а перекладачам:
Щ: — Знаєш що-небудь про це місто, Чорнобилі?
Л: — Не особливо. Немає.
Щ: — Тут жили євреї і поляки. Євреїв перебили в погромах, Сталін вигнав поляків, а потім прийшли фашисти і перебили всіх, хто залишився. Але після війни сюди прийшли люди. Вони знали, що земля під ногами сочиться кров’ю. Але їм було все одно. Мертві євреї, мертві поляки. Але, не вони. Ніхто не думає, що це трапиться з ними.
А ось, піди ж ти… (показує хустку з кров’ю).
Л: — Скільки залишилося?
Щ: — Може, рік. Це називається… називається затяжна хвороба. По-моєму, не дуже затягнулася.
Так, ти мені казав. І я повірив. Минув час, і я подумав: «Зі мною не станеться». Так, я все протратил . Протратил все ні на що.
Л: — Ні на що?
Щ: — Пам’ятаєш той ранок, коли подзвонив. Яким я був байдужим. Я слабо вірив вістям з Кремля. Але, коли мені сказали, що я буду головним з очищення, що це несерйозно, я повірив. Знаєш чому?
Л: — Тому що тебе зробили головним.
Щ: — Так, я нікчемна людина, Валера. Завжди таким був. Я сподівався, що стану важливим. Але не став. Я завжди стояв поруч з важливими людьми».
Ну, і, далі Легасов виступає в захист Щербини, кажучи, в основному, банальності, про те, що робив Щербина. Як він діставав усе, що необхідно для ліквідаторів, що Легасова «чули», але Щербину «слухали», що з усіх міністрів і депутатів «покірних дурнів» ПОМИЛКОВО надіслали хорошої людини. І, що саме Щербина був важливіше всіх.
Сцена, дійсно, дуже сильна.
Хто хоче, може переконатися, от, власне, саме відео:
І що: ні в кого поки не виникає сумнівів, що «щось тут не так»?
А «не так» тут майже всі. Навіть те, що в діалозі є правдою, насправді, перевернуто так, що в підсумку виходить все одно, отборнейшая дурість і брехня.
1) Про євреїв і поляків. Так, дійсно, велика частина населення Чорнобиля входило в польський або єврейський анклав (за часів Речі Посполитої ця земля належала Короні, тому там і жило багато поляків, а, при входженні до складу РИ, з-за близького розташування т. н. риси єврейської осілості і так немаленький єврейський анклав став розростатися ще більше).
Євреїв так, громили. Правда, чомусь, не сказали, що громили ті самі «щирые козаки», нащадки яких скачуть на Майданах. Але, це б, навіть якщо б вставили в текст, не пропустила «критик», яка і «зачісувала сценарій». Тому що, вона сама з тих самих «щирих».
І поляків при Сталіні депортували було таке. І це правда. Але правда й те, що частка польського населення дещо знизилася внаслідок того, що ця територія так залишилася в складі Східної України. І, чисельність російсько-українського населення стала зростати.
«А потім прийшли фашисти і перебили тих, хто залишився». Ага, прям всіх. Так, скоріше за все, німці дорізали ту частину єврейського населення, яку не добили «щирые». «Комісарів і комуністів» похапали. Але – прям всіх?
У цій частині діалогу я нічого, до речі, страшного не бачу. Звичайне перебільшення для нагнітання драматизьму. Припустимо.
2) А от далі вже цікавіше. Про землю, яка сочиться кров’ю. І людей, які прийшли після війни і яким було начхати на мертвих євреїв і поляків. Тому що це сталося не з ними. Яким було все одно.
Почнемо з того, що після двох кровавейших воєн в історії людства, тут кожен метр землі омитий кров’ю. Куди не поглянь – кладовище. І що? Жити-то де, якщо все в крові?
В Чорнобиль повернулися представники народу-переможця. Яким було НЕ все одно. Настільки не все одно, що вони зламали хребет фашистам і загнали ворога в саме його лігво.
Багато повернулися особисто воювали і особисто залишили на фронті здоров’я.
А тепер, уважно стежимо за руками! У першій частині діалогу кажуть, що Сталін ВИГНАВ (депортував) поляків, а тут, опа, йдеться про МЕРТВИХ поляків. За секунду депортовані перетворилися в убитих (зрозуміло ж, не німцями: з поляками розібралися до них). Магія, однак….
3) Про хворобу і «зі мною не станеться». До цього і підводить перша частина діалогу. Щербині все одно, точно так само, як і тим, хто повернувся в Чорнобиль після війни.
4) А, от тепер самий смак і пішов! Починається сама суть моїх претензій! «Я протратил все ні на що». Що і на що «протратил» Щербина? Життя?
Наводжу історичну довідку:
На момент дії серіалу реальний Щербина займає посаду заступника голови Радміну СРСР, є членом ЦК КПРС, депутатом Верховної Ради СРСР з 6 по 11 скликання (з 60-х років до самого кінця СРСР). Є куратором купи найважливіших для країни галузей (практично все, пов’язане з енергетикою) Курирував, зокрема, діяльність Міністерства нафтової промисловості, Міністерства газової промисловості, Міністерства енергетики, Міністерства вугільної промисловості, Міністерства геології, Держгіртехнагляду та Держатоменергонагляду…
Реальний Щербина в Зимову війну пішов на фронт добровольцем. Реальний Щербина під час Великої Вітчизняної війни організовував залізничні перевезення.
А після війни – обіймав найважливіші партійно-господарські посади (наприклад, на Україні, в Сибіру).
Саме, в тому числі, і завдяки йому побудований найпотужніший газо — і нафтовидобувний комплекс та інші підприємства в Сибіру. Саме завдяки йому СРСР вийшов на перше місце з видобутку вуглеводневої сировини. В тому числі, і спадщиною його роботи ми користуємося дотепер. І, нарешті, саме його направили на ліквідацію аварії на ЧАЕС, а потім, до речі, і на ліквідацію наслідків землетрусу у Вірменії.
І ще купа всього «по дрібниці». Бажаючі можуть ознайомитися з фактами його біографії та оцінками сучасників. Хоча б тут:
Ну, а про його відставку і негативну оцінку Єльцина, я згадував.
Думаю, що кожен сам зробить висновок про те, що це був за людина.
Дійсно, що ж «протратил» життя Щербина? На дурницю якусь, напевно.
Всього-то воював, налагоджував господарство, вчився, відбудовував країну, примножував її багатства, керував…. Загалом, дрібниці, не про що говорити…
5) «Я слабо вірив вістям з Кремля». І тут можна випадати в осад!
Тому що Борис Щербина і БУВ «Кремлем» (вживаю це слово в тому контексті, в якому воно вжите в серіалі – читай, Радянська влада)! Він знаходився буквально в двох кроках (перший заступник Голови, і сам Голова) від самої вершини політичного Олімпу як заступник голови Радміну. Не кажучи вже про те, що він був членом ЦК КПРС і депутатом Верховної Ради СРСР. Він був присутній відразу в трьох вищих держструктурах, які були Радянською владою.
Це ВІН, в тому числі, і вирішував, що і кому треба робити.
6) Коли сказали, що аварія несерйозна і що він головний, Щербина, нарешті повірив Кремлю. А чого не повірити, якщо призначити повинні саме Щербину? Він же КУРАТОР цієї галузі. І, в тому числі, викритий зовсім немаленькою владою, яка дає можливість приймати потрібні рішення самостійно. Кому, як не йому цим займатися? Саме тому й послали Щербину, що ситуація була дуже серйозна! І ніхто не знав, які заходи необхідні для вирішення цієї проблеми.
Тут ми бачимо, що реальну ситуацію, коли з-за неясності і складності положення посилають саме такої людини, яка може цю проблему вирішити, просто вивернули навиворіт. І, в серіалі послали самого «непотрібного», тому що вважали, що ситуація «несерйозна».
7) І апофеоз всієї дурі. Про те, який Щербина нікчемний і яким він завжди був, дивимося на факти біографії. Якщо б хто зробив хоч соту частку від того, що зробив Щербина, то його ВЖЕ можна було називати патріотом і хорошим, важливою людиною.
А тут «я – нікчемна людина».
8) І про те, що він стояв поруч з важливими людьми, пояснено вище. Два кроки до вершини Радянського Олімпу. Ще важливіше?
9) З приводу захисної промови Легасова. Тут, звичайно, багато хорошого і правильного сказано. Ця частина виступу хороша. Тільки, є два моменти.
Перший, про кого чули, а кого слухали. Так, спробували б не слухати! І справа не в особистості і правильних рішеннях, прийнятих цією людиною.
Це ж людина, яка володіє величезною владою на даний момент на даній території! Він – керівник. І ви його слухати не будете?
А другий, про те, що з усіх міністрів і депутатів, ВИПАДКОВО надіслали хорошої людини. Тобто, всі інші, як я розумію з контексту, були повною мерзотою?
Ось, випадково попався хороший чоловік. Яке рідкісне виняток!
Загалом, змістовна частина діалогу триває 3 хвилини 20 секунд. За цей час нагорожено стільки глупоти й брехні, що вистачило на цілу статтю.
Так, може, сценаристи не знали, ким був Борис Щербина, що він зробив для країни?
Але, ні, я і сам зазначав, що в серіалі увага до деталей поставлено на найвищому рівні. Деякі ціни просто покадрово скопійовані з кінохроніки. Побут, незважаючи на окремі недоліки, теж переданий добре. Про кастинг і грим – взагалі мовчу. Деякі актори прямо один в один схожі на реальних людей.
І ви хочете сказати, що при всьому тому увагу до деталей, що нам продемонстрували, ніхто не спромігся подивитися, що за людина був Борис Щербина і що він зробив?
А, може, справа в тому, що така мета не ставилася? А мета показати типового «совкового» міністра. Яким, звичайно, було все одно» і який готовий піддати ризику десятки тисяч людей, але не піти проти ЦК і КДБ.
І він, будучи частиною цієї системи, їй же і не вірить. Але, який під кінець власного життя, все-таки, виявляється «хорошою людиною», хоч і нікчемою.
Ви тільки подивіться на цей Совок! Який жах, яка гидота!
Може, саме те, що хотіли, те і показали? Може, це і є сама справжня пропаганда, а не «художнє перебільшення»?
Може, саме і добивалися того, що всі будуть пам’ятати не реальну трагедію і подвиги реальних людей, а «комуністичних покидьків», із-за яких і сталася трагедія?
І, серед яких «випадково» опинився хороша людина. Адже серед «совків» хороший чоловік міг виявитися тільки випадково, так?
Так що ви, ті, хто волає: «в серіалі все правда, саме так все і було», скажете?
Яка ціна брехні, задається питання в серіалі? Ви готові відповісти на це питання?
Джерело: http://frontier.net.ua/
