Бомба для дружини і доньки

20

Останні роки існування СРСР ознаменувалися низкою трагічних подій: аварія на Чорнобильській АЕС, загибель теплохода «Нахімов», страшний землетрус у Вірменії. Ще одна трагедія могла статися і 17 серпня 1988 року.

Ще одна трагедія могла статися і 17 серпня 1988 року.
На щастя, до самого страшного не дійшло…
Бомба для жены и дочки   Интересное
Колишній військовий, 50-річний Василь Гриб, який жив у Києві, був одружений і, судячи з усього, щасливий. Дружина Лариса була на п’ять років молодша за чоловіка, і між ними панувало повне взаєморозуміння. За роки 25-річного шлюбу вони виростили двох доньок. Словом, типова радянська сім’я.
Напевно, сімейна ідилія тривала до смерті подружжя, якби не низка подій, які змусили проявитися душевні якості Гриба. Точніше, повна їх відсутність.
Вибух, якого не було
У середині серпня 1988 року Лариса взяла відпустку і разом з молодшою донькою Оленою вирішила провідати рідну сестру Поліну, яка проживала в Куйбишеві (нині Самара). Це був час тотального дефіциту: всюди були в ходу талони і купони, країна йшла до повного розвалу. Але в столицях союзних республік забезпечення продуктами було набагато краще, ніж в інших містах країни. Тому кияни, накупивши м’яса, масла, ковбаси, згущеного молока, кави, чаю — всього близько 15 кілограмів, — завантажили продукти і поїхали в аеропорт.
Літак рейсу №5402, наступний за маршрутом Київ-Куйбишев, піднявся в повітря в 20:45 через 2,5 години приземлився. Політ пройшов благополучно, без пригод. За час перебування літака в повітрі Василь два або три рази дзвонив диспетчеру аеропорту Бориспіль і цікавився тим, приземлився літак в Куйбишеві. Диспетчер насторожився і про свої підозри повідомив співробітникам КДБ.
У Куйбишеві українських гостей зустріли привітно. Але коли почали розпаковувати сумки, в них не знайшли ніяких продуктів. Тільки якийсь фанерний ящик, в якому лежали балон, дроти, пакети з дивною рідиною, поролон. З ящика чулося щось на зразок цокання годинника. Якось зуміли роз’єднати дроти, обмотані навколо вибухового пристрою.
Спочатку гості вирішили, що в аеропорту переплутали багаж, і поїхали забирати свої продукти. Але міліція, побачивши пристрій, відразу викликала вибухотехніків і чекістів.
Фахівці підтвердили: у ящику знаходиться саморобна бомба з годинниковим механізмом. Таймер виставлено приблизно на 22:00-22:15. Тобто вибух лайнера планувався в повітрі десь в районі Пензи. Спочатку визначили, що порох не загорівся через брак кисню. Слідчі і транспортна прокуратура зрозуміли, що всі кінці ведуть до Києва.
Кому вигідно?
Київські чекісти спочатку припустили, що злочинець — затятий «антисовєтчик» і вибухом літака хотів помститися владі. Згідно другої версії, терорист хотів знищити когось з пасажирів або членів екіпажу. Чи злочинець — психічно хвора людина. Проаналізувавши всі версії, слідчі вирішили перевірити чоловіка Лариси.
Оперативники приступили до детального вивчення його біографії.
Закінчив вище військове училище, у 19 років вступив в КПРС, за бездоганну службу мав нагороди, п’ять років служив на Крайній Півночі, після звільнення зі служби у званні підполковника викладав у військовому училищі. Потім працював провідним інженером київського заводу «Генератор». Всі позитивні характеристики. Гриб був фізично міцним, здоровим чоловіком, жодних відхилень у психіці не мав. Одним словом, на злочинця не тягнув.
На всяк випадок перевірили зв’язку на стороні. І тут з’ясувалося, що в родині давно панують негаразди: Василь Гриб був надто велелюбний. Тому за підозрюваним вирішили встановити посилене зовнішнє спостереження, а домашній телефон поставили на прослушку.
І незабаром з’ясувалося, що Гриб намагається терміново позбутися від продуктів, які дружина збиралася вести в Куйбишев. Через добу, ввечері 18 серпня, Гриб на своїй «шістці» виїхав за місто в напрямку селища Димер. Він не знав, що за ним ведеться спостереження. Гриб тричі зупинявся біля лісопосадок і розкидав продукти. Вирішивши, що всі докази знищені, він з чистою совістю повернувся до Києва. А там його вже чекали куйбишевський оперативники і слідчі.
На допитах Трун (такий псевдонім йому присвоїли сищики) ні в чому не зізнавався. Він не підозрював, що у слідчих є докази. Зате Василь був відвертий зі своїм співкамерником (агентом під кличкою Степанчук), якого КДБ спеціально відправив «розробляти» Гриба.
Манить Північ
Бомба для жены и дочки   Интересное
Після 10 років щасливого подружнього життя в сім’ї Гриба сталася криза. Дружина його ревнувала, перевіряла вміст кишень, ображала. Як-то він сильно побив Ларису і пішов з дому. Зрозумівши, що так далі жити неможливо, Василь в 1983 році поїхав служити на Крайню Північ. Рік служив у Воркуті, три в Ігарці (Красноярський край), а дружина з дітьми чекала його в Києві.
Живучи в Ігарці, Гриб познайомився з 32-річною Галиною Галаниной, довгий час жив з нею, допомагав виховувати її дітей від першого шлюбу, хоча висилав гроші київській родині.
У 1987 році Гриб пішов у запас і повернувся у Київ. Своєї «північної подрузі» Гриб пообіцяв, що скоро все владнає і повернеться до неї. А вдома знову почалися скандали. Лариса дізналася, що «друг» з Ігарки — це жінка, і все йшло до розлучення. Але з-за майбутнього дітей ніхто на такий крок не наважувався. А Галаніна поставила ультиматум: пообіцяла чекати тільки рік. Василь опинився в пастці і зважився на зухвалий вчинок. Спочатку він хотів отруїти дружину і дочку щурячою отрутою. Потім вирішив сам змайструвати бомби з таймером, адже за освітою він був фізиком-електронником, які розуміються у вибуховій справі.
Злощасну бомбу він змайстрував в заводській лабораторії. Зібрав макет-копію і успішно підірвав її в підвалі. Загальна вага заряду склав 1840 грамів. В комплект вибухового пристрою входило три літри бензину, залитого в поліетиленові пакети. Це було необхідно для того, щоб в салоні виникла сильна пожежа. Чоловік розраховував, що вибух замете всі сліди і ніхто нічого не дізнається. Знаючи про те, що в середині серпня дружина з дочкою збираються летіти в Росію, упакував ящик з вибухівкою в одну коробку, в іншу поклав продукти, а поміняти коробки праці не склало. У ті роки багаж пасажирів не перевірявся, і Гриб поклав бомбу в багаж дружини. Про решту пасажирів він і не думав.
Гриб розраховував, що в цей серпневий вечір він «звільниться» від дружини і дочки назавжди. 168 пасажирів і 8 членів екіпажу врятував порушений контакт будильника з батарейкою. В результаті електричний ланцюг разомкнулась. Це сталося, швидше за все, із-за сильної тряски при перевантаженні багажу.
Після смерті рідних Гриб збирався трохи пожити один. А потім запросити в Київ подругу з Ігарки. На щастя, не склалося.
Як не дивно, на суді Лариса захищала чоловіка, вимагала припинити писати всякі «небилиці» про їх сім’ї.
За замах на подвійне вбивство з корисливих мотивів, небезпечних для життя багатьох, замах на руйнування лайнера, незаконне поводження з боєприпасами та вибухівкою Київський обласний суд засудив Василя Гриба до 13 років колонії посиленого режиму. Як склалася доля цієї людини в майбутньому, невідомо.