От чесне слово – повне здивування!
1 липня – день відновлення вищої нагороди Росії, ордена Святого апостола Андрія Первозванного. Починаючи з 1998 року і по даний момент дана нагорода вручена лише двом десяткам людей, включаючи чотирьох іноземців. Рідкісна нагорода, вища, почесна донезмоги. І тут, серед кавалерів ордена – знайома до болю прізвище! Ні, правда – Горбачов! Кавалер – аж з 2011 року!
Ще більший подив викликали заслуги Михайла Сергійовича, удостоєні такої почесної нагороди. “За великий особистий внесок у зміцнення світу (!) і дружби (!!) між народами і багаторічну плідну громадську діяльність”. Ну, знаєте, це й справді занадто. Очевидно не дуже багато звернули тоді, в 2011-му, увагу на таку образливу формулювання. Інакше цинізм події явно не залишив би суспільство байдужим і донині. І не повинен залишити зараз і надалі.
Немає, мабуть, громадського діяча, який викликав би настільки одностайна й непідробне почуття неприйняття, ніж цей “кавалер”. Бездарний правитель, дурень і себелюб, шанований не інакше як “Юда”, Горбачов пустив за вітром велику країну, залишивши після себе лише ганьба і розорення. Завдяки його політиці майже всі країни соціалістичної Східної Європи ополчилися один на одного, і всі разом – на Росію. Така ж картина і в межах колишнього Союзу: колишні “братні” республіки розплювалися вщент, вважаючи у всьому винуватою ту ж Росію. І ось такий, з дозволу сказати, “політик” удостоюється вищої нагороди тієї країни, яку він, по суті, пересварив з усіма бышими союзниками і сусідами! Та ще й з формулюванням “За зміцнення миру і дружби між народами”. Просто позамежний марення, якийсь!
Те ж і про “багаторічної плідної громадської діяльності” нагородженого. “Плідна громадська діяльність” – значить принесла позитивні і помітні результати на благо суспільства. ЯКІ РЕЗУЛЬТАТИ?!! Знедолені, разом залишилися без Вітчизни народи? “Гарячі” точки, не згаслі і донині? Зубожіння населення, оболганная історія, вкрадене майбутнє – ЯКІ??!! Де хоч одна справа, хоч починання Горбачова, який приніс користь суспільству, хоч одне-єдине? Немає. Це ганьба для країни – мати такого кавалера”. За умови, що за статутом, орден Святого апостола Андрія Первозванного визначено нагородою для тих, хто сприяв процвітанню, величі і слави Росії”. Ось ні слова тут про Горбачова, ні пів-звуку. Ганьба.
Одним словом, Горбачов і “Святий апостол Андрій Первозванний” – дві речі несумісні. Це повинно бути зрозуміло ще 8 років тому, коли Горбачова нагороджували. Але і зараз обуритися не пізно. За законом позбавити нагородженого його нагороди не можна – тільки в разі суду над ним за тяжкі злочини. Такого, багатьма очікуваного і бажаного, суду суспільство ризикує довго не дочекатися. Значить треба примусити Горбачова, щоб він сам здав не покладається йому орден.
Горбачов, здав Союз – здай “Андрія”!
