Нові дослідження показують, що вірус Епштейна-Барра (EBV), поширена дитяча інфекція, може бути причиною розвитку системного червоного вовчака, аутоімунного захворювання, яке часто призводить до інвалідності. Це відкриття має глибокі наслідки для розуміння та лікування вовчака, який наразі не має ліків.
У більшості людей EPEB викликає легкі симптоми, такі як біль у горлі або лихоманка, і перебуває в стані спокою в клітинах організму. Однак це дослідження показує, що EPEB може порушити функціонування деяких клітин імунної системи, які помилково атакують здорові тканини замість того, щоб боротися з інфекціями. Цей процес фактично викликає аутоімунну відповідь, характерну для вовчака.
«Ми вважаємо, що це стосується всіх випадків вовчака», — говорить професор Вільям Робінсон зі Стенфордського університету, старший автор дослідження. «Це відкриття може революціонізувати лікування вовчака, відкривши шлях для терапії, яка спрямована безпосередньо на основну причину».
Вовчак вражає приблизно 69 000 людей лише у Великобританії. Це викликає ряд виснажливих симптомів, включаючи біль у суглобах і м’язах, сильну втому, шкірні висипання та інші проблеми, викликані загальною дисфункцією імунної системи. Точні причини розвитку вовчака досі залишаються невідомими.
Це нове дослідження базується на попередніх епідеміологічних дослідженнях, які натякнули на зв’язок між EPEB та вовчаком. Нещодавно вчені підтвердили подібний зв’язок між EPEB і розсіяним склерозом, іншим аутоімунним захворюванням. Остання робота в цій галузі спрямована на вивчення клітинних механізмів, за допомогою яких EPEB може сприяти дисфункції імунної системи при вовчаку.
Дослідники вивчали В-клітини, тип білих кров’яних клітин, які відіграють важливу роль у розпізнаванні та атаці вірусів. Вони виявили, що у людей з вовчаком EPEB було значно більше в цих В-клітинах порівняно зі здоровими людьми. Найважливіше те, що сплячий вірус, здається, активував ці В-клітини, змушуючи їх працювати понаднормово та помилково атакувати здорові тканини по всьому тілу.
«Ключове відкриття полягає в тому, як EPEB активує ці потенційно небезпечні В-клітини, викликаючи аутоімунну атаку, яка визначає вовчак», — пояснює доктор Шаді Юніс, старший автор дослідження.
Хоча це дослідження проливає світло на можливу основну причину вовчака, інші фактори, такі як генетика, гормональний вплив (вовчак переважно вражає жінок) і етнічна приналежність також можуть сприяти сприйнятливості людини до його розвитку. Значення цих висновків величезне:
- Потенціал для цільової терапії: Це розуміння може призвести до розробки терапій, які безпосередньо націлені на EPEB або його вплив на В-клітини у пацієнтів з вовчаком.
- Валентайн проти EPEB: Це відкриття підкреслює актуальність поточних клінічних випробувань вакцин EPEB як профілактичного заходу проти розвитку вовчака.
- Перепрофілювання існуючих протипухлинних препаратів: Дослідники також розглядають можливість переходу від існуючих протипухлинних препаратів, призначених для знищення гіперактивних В-клітин, для лікування важких форм вовчака.
Хоча потрібні більш глибокі дослідження, це відкриття є значним кроком вперед у розумінні та можливому лікуванні цієї складної та важкої хвороби.
