Змії здатні виживати без їжі протягом тривалих періодів – тижнів, котрий іноді місяців. Нове дослідження передбачає, що ця дивовижна здатність пов’язана з несподіваною відсутністю в їхньому генетичному коді: у них відсутній ген греліну, гормону, зазвичай відомого як “гормон голоду”. Це відкриття порушує фундаментальні питання, як рептилії регулюють метаболізм і апетит, і які наслідки це може мати розуміння людських метаболічних розладів.
Відсутній Гормон та Несподівані Закономірності
Дослідники Руї Пінто та його колеги проаналізували геноми 112 видів рептилій та виявили, що у 32 видів змій повністю відсутній ген греліну і ген ферменту, необхідного для його активації. Ця відсутність була несподіваною, оскільки грелін є в інших рептилій, здатних довго обходитися без їжі. Ще більш загадковим є те, що у деяких хамелеонів, що регулярно харчуються, і ящірок також відсутні ці гени, в той час як крокодили – здатні виживати без їжі більше року – * все ще * володіють ними.
Ця непослідовність передбачає, що роль греліну може бути набагато складнішою, ніж просто провокування голоду. Дослідження на ссавців показують, що рівень греліну насправді підвищується після їжі, що ставить під сумнів ідею про те, що його основна функція – стимулювати апетит.
Метаболізм, а Не Просто Голод?
Пінто припускає, що відсутність греліну у змій може бути пов’язана з їх унікальними метаболічними процесами, а не з голодом. Грелін пов’язаний з накопиченням жиру та реакцією інсуліну, але метаболізм змій може бути настільки відмінним, що вони не потребують цього гормону. Інші експерти застерігають від перебільшення важливості греліну, підкреслюючи, що це лише одна частина складнішої головоломки.
Що далі?
Потрібні подальші дослідження, щоб повністю зрозуміти роль греліну у рептилій та інших тварин. Вчені планують експерименти, щоб побачити, що станеться, якщо ген греліну буде видалено у крокодилів або введено в змій. Ці дослідження можуть пролити світло не тільки на фізіологію рептилій, а й на людські метаболічні розлади, такі як діабет та ожиріння.
“Я думаю, що на нас чекає ще багато цікавих відкриттів у цій галузі”, – зазначає Тодд Касто, еволюційний генетик з Техаського університету в Арлінгтоні.
Це відкриття підкреслює, як багато ще доведеться дізнатися про фундаментальні механізми, які управляють апетитом та метаболізмом. Стратегії виживання змій та інших рептилій можуть містити цінні ключі до розгадки цих таємниць.
