Вчені демонструють, що можна впливати на зміст сновидінь, щоб допомогти у вирішенні проблем, потенційно відкриваючи новий метод для підвищення креативності, лікування нічних кошмарів і навіть позбавлення від шкідливих звичок. Основна ідея – таргетована реактивація пам’яті – у тому, щоб акуратно стимулювати мозок працювати над конкретними завданнями під час сну, використовуючи унікальну силу розуму під час сновидінь.
Наука За Інженерним Підходом до Снів
Дослідники експериментують з різними стимулами, включаючи звуки, дотики, рухи та, особливо, запахи, щоб маніпулювати вмістом снів. Не йдеться про повний контроль над сновидіннями; швидше про тонке підштовхування мозку до повторного розгляду невирішених проблем під час фази швидкого сну (REM), коли сновидіння найбільш яскраві та абстрактні.
Нещодавнє дослідження під керівництвом Карен Конколі із Північно-Західного університету було проведено на 20 самовизначених усвідомлених сновидців. Учасники вирішували головоломки наяву, кожну з яких було поєднано з унікальною звуковою доріжкою. Пізніше, під час сну, дослідники відтворювали деякі з цих доріжок, щоб перевірити, чи вони пов’язані з ними сни. Результати були разючими: приблизно 40% тих, хто бачив сни про головоломки, змогли вирішити їх після пробудження, порівняно з 17% тих, хто не пам’ятав, щоб бачити такі сни.
Чому це працює?
Ключ, мабуть, полягає у природному механізмі відтворення мозку під час сну. Гіпокамп, область, життєво важлива для пам’яті, ніби обманюється, щоб повторно активувати спогади, пов’язані з головоломкою, коли той самий звуковий стимул відтворюється під час фази REM. Це відоме як таргетована реактивація пам’яті.
Конколи пояснює, що фаза швидкого сну є особливо плідним ґрунтом для вирішення проблем: “Сни під час фази REM гіпер-асоціативні та химерні. Вони змішують нові та старі спогади, а також змішують спогади з фантастичною уявою”. Це менш загальмоване психічний стан може дозволити мозку знаходити рішення, які інакше залишилися б прихованими.
Майбутнє та Потенційні Побоювання
Незважаючи на перспективність, інженерний підхід до сновидінь не позбавлений питань. Дослідники досі не розуміють, чому звукові стимули іноді працюють краще, ніж інші. Конколи активно вивчає, чому одні й самі сигнали можуть давати різні результати в однієї й тієї ж людини, причому в деяких спостерігається чітка реакція, а в інших немає.
Крім науки, деякі експерти висловлюють занепокоєння щодо непередбачених наслідків. Тоні Каннінгем з Гарварда попереджає про потенціал зловживання: “Наші почуття і так зазнають масованої атаки з усіх боків з боку реклами, електронної пошти та робочої стресу в години неспання, а сон в даний час є однією з небагатьох перерв, які ми отримуємо від цього”. Перспектива того, що компанії перехоплять цю технологію для цільової реклами, викликає реальне занепокоєння.
Потенціал інженерного підходу до сновидінь значний, але етичні міркування мають бути вирішені, щоб гарантувати, що сон залишиться притулком від маніпуляцій.
Зрештою, ці дослідження показують, що сплячий мозок не діє; він здатний активно працювати над проблемами за наявності правильних сигналів. У міру того, як вчені вдосконалюють ці методи, межа між сном і неспанням може розмиватися ще більше, пропонуючи нові можливості – і нові виклики – для людського пізнання.
