додому Без рубрики ШІ стирає самосвідомість: чому ми переоцінюємо свої здібності як ніколи раніше

ШІ стирає самосвідомість: чому ми переоцінюємо свої здібності як ніколи раніше

ШІ стирає самосвідомість: чому ми переоцінюємо свої здібності як ніколи раніше

Чим більше ми покладаємося на штучний інтелект (ШІ), тим менш точно ми оцінюємо власні здібності. Нове дослідження показує, що використання таких інструментів штучного інтелекту, як чат-боти, не тільки допомагає нам краще виконувати завдання, але й змушує нас думати, що ми кращі, ніж ми є насправді, навіть якщо ми не є. Це явище, протилежне відомому ефекту Даннінга-Крюгера, має глибокі наслідки для того, як ми навчаємося, приймаємо рішення та підтримуємо навички критичного мислення.

Ефект Даннінга-Крюгера у зворотному порядку

Ефект Даннінга-Крюгера, названий на честь психологів Девіда Даннінга та Джастіна Крюгера, описує, як люди з низькою компетентністю в певній сфері схильні переоцінювати свої здібності, тоді як висококомпетентні люди часто їх недооцінюють. Це тому, що ті, кому бракує навичок, не мають самосвідомості, щоб визнати свої недоліки.

Однак дослідники з Університету Аалто у Фінляндії, а також їхні колеги з Німеччини та Канади виявили, що ШІ змінює цю динаміку. Коли люди використовують штучний інтелект для вирішення проблем, вони всі схильні переоцінювати свою ефективність, незалежно від свого фактичного рівня навичок. Найбільш обізнані користувачі зі штучним інтелектом — ті, хто найбільше почуваються та покладаються на ці інструменти — виявляють найбільшу впевненість.

Як ШІ спотворює самооцінку

Дослідження, опубліковане у випуску Computers in Human Behavior за лютий 2026 року, охоплювало 500 учасників, які отримали завдання на логічні міркування під час вступного тесту на юридичний факультет (LSAT). Половині було дозволено використовувати ChatGPT, а іншій половині – ні. Потім обидві групи опитали про їхню роботу та самооцінку того, наскільки добре вони впоралися.

Результати були вражаючими: користувачі штучного інтелекту постійно оцінювали свою продуктивність вище, ніж ті, хто не користувався, навіть якщо їх фактична продуктивність була порівнянною або гіршою. Дослідники пояснюють це тим, що вони називають «когнітивним розвантаженням» — тенденцією покладатися на штучний інтелект, щоб мислити за нас, зменшуючи наші власні розумові зусилля та критичне судження.

Компроміс: ефективність проти самосвідомості

Коли ми використовуємо штучний інтелект, ми часто приймаємо першу отриману відповідь без подальших запитань чи перевірок. Ця поверхнева взаємодія обходить звичайні цикли зворотного зв’язку критичного мислення, що ускладнює оцінку нашої власної точності. Результатом є те, що ми можемо виконувати роботу краще за допомогою ШІ, але ми втрачаємо здатність точно оцінювати, наскільки добре ми це робимо.

Дослідження також виявило, що розрив між користувачами з високим і низьким рівнем кваліфікації звужується, коли використовується ШІ. Це пояснюється тим, що штучний інтелект певною мірою допомагає кожному працювати краще, створюючи в кожного помилкове відчуття компетентності.

Ширші наслідки

Згладжування ефекту Даннінга-Крюгера несе в собі кілька ризиків. Оскільки ми стаємо більш залежними від ШІ, наша метакогнітивна точність — наша здатність думати про своє мислення — може постраждати. Без суворої самооцінки ми ризикуємо стати ненадійними джерелами інформації та приймати непродумані рішення.

Дослідники попереджають, що ця тенденція може призвести до зростання атмосфери неправильного прийняття рішень і поступової ерозії навичок критичного мислення. Чим більше ми стаємо грамотними щодо ШІ, тим більша ймовірність того, що ми переоцінюємо свої здібності, погіршуючи проблему.

Привабливі тенденції

Щоб зменшити ці ризики, дослідження пропонує розробникам штучного інтелекту переорієнтувати відповіді, щоб стимулювати подальші запитання. Задаючи користувачам такі запитання, як «Наскільки ви впевнені в цій відповіді?» або «Чого вам може не вистачити?», ШІ може допомогти відновити певний рівень метакогнітивної обізнаності.

Зрештою, дослідження підкреслює критичний парадокс в епоху ШІ: хоча ці інструменти можуть підвищити продуктивність, вони також можуть підірвати навички, необхідні для точної оцінки продуктивності. Головне — переконатися, що штучний інтелект використовується для доповнення, а не заміни наших власних здібностей до критичного мислення.

Exit mobile version