Сорок тисяч років тому, ще до появи писемності, ранні Homo sapiens в Європі розробили свідому систему геометричних позначок. Нове дослідження, опубліковане в Proceedings of the National Academy of Sciences, показує, що ці позначки були не випадковими прикрасами, а усталеним способом зберігання та передачі інформації візуально. Це відкриття відсуває часові рамки організованого символічного мислення на десятки тисячоліть тому.
Система Знаків Орінольської Культури
Дослідники проаналізували понад 260 артефактів із печерних стоянок у регіоні Швабська Юра на південному заході Німеччини. Ці предмети, датовані періодом від 43 000 до 34 000 років тому, включали інструменти, намисто, музичні інструменти та фігурки, вирізані зі слонової кістки, кістки та роги. Багато з них були покриті послідовностями точок, ліній і хрестів, що повторюються.
Вчені застосували кількісну лінгвістику та теорію інформації до більш ніж 3 000 знаків, виявивши разючий зразок: система залишалася стабільною протягом 10 000 років. Хоча це й не писемність у сучасному розумінні (вона не кодувала усне мовлення), вона тісно нагадує ранні облікові знаки, такі як протоклінописна писемність із Месопотамії, що виникла 5500 років тому.
Чому це важливо
Стабільність і повторюваність цих символів свідчать, що загальні правила передавалися з покоління до покоління. Контекст відміток також мав значення: щільніші послідовності з’являлися на фігурках, особливо вирізаних зі слонової кістки, тоді як певні символи послідовно використовувалися для конкретних об’єктів. Наприклад, крапки були поширені на зображеннях людей та котячих, а хрести – на тваринах, таких як мамонти та коні. Це свідчить про навмисну структуру, а не про довільні каракулі.
Наслідки для Людського Пізнання
Це відкриття ставить під сумнів припущення, що символічна комунікація раптово з’явилася з писемністю. Натомість дані свідчать про поступову еволюцію систем, призначених для запису чисел, подій або соціальних знань. Дослідники припускають, що ці знаки могли відстежувати сезонні цикли, інформацію про полювання чи ритуальні концепції.
«Палеолітичні мисливці-збирачі розробили систему символів, щільність інформації якої статистично порівнянна зі щільністю інформації в ранніх протоклінописних табличках», — заявив доктор Крістіан Бенц, один з авторів дослідження.
Це говорить про те, що люди кам’яного віку мали когнітивні здібності, порівняні з сучасними людьми, включаючи здатність до абстрактного мислення та необхідність координації складних завдань. Портативність предметів ще більше підкреслює їх важливість; багато хто містився на долоні, як стародавні месопотамські таблички.
Докази показують, що організоване символічне мислення було не раптовим винаходом, а еволюційним процесом, що сягає корінням у минуле як мінімум на 40 000 років. Ця система знаків дає уявлення про когнітивне життя ранніх людей, демонструючи їхню здатність до структурованої комунікації задовго до появи писемної мови.
