Десятиліттями жахлива фотографія 1941 року, відома як «Останній єврей у Вінниці», служила яскравим зображенням жорстокості Голокосту. На фотографії зображений чоловік на колінах перед стратою, а поруч — нацистський солдат у формі з пістолетом у голові. Незважаючи на незаперечний жах сцени, особи обох чоловіків залишалися невідомими, що приховувало важливу частину історії.
Розгадування багаторічної таємниці
Нещодавно все змінилося завдяки дослідженню, проведеному Юргеном Маттеусом, колишнім керівником досліджень у Меморіальному музеї Голокосту США. Маттеус ідентифікував солдата як Якобуса Оннена, 34-річного колишнього вчителя з Тіхельварфа, Німеччина. Прорив стався після того, як родич надав сімейні фотографії, які потім з точністю 99,9% зіставили з солдатом на історичній фотографії за допомогою штучного інтелекту.
Історія та вплив фотографії
Фотографія вперше з’явилася під час суду над Адольфом Ейхманом в Єрусалимі в 1961 році, отримана від Ела Мосса, який пережив Голокост, який придбав її в 1945 році. Мосс опублікував зображення, щоб переконатися, що світ «знає, що сталося за часів Ейхмана». Сила фотографії полягає в її відвертому зображенні систематичних вбивств – жахливому нагадуванні про те, що такі звірства були вчинені звичайними людьми, а не абстрактним злом.
Чому це важливо
Ідентифікація Якобуса Оннена надає механізму геноциду людське обличчя. Це доводить, що Голокост був не просто бюрократичним процесом, а здійснювався людьми, які свідомо вирішили брати участь у масових вбивствах. Це відкриття підкреслює важливість історичної відповідальності, гарантуючи, що злочинці такого роду ніколи не будуть забуті. Вінницька фотографія залишається жахливим свідченням глибини людської жорстокості, яке тепер доповнене розкриттям особи вбивці.
