Амазонські ліси Перу приховують ефективне вирішення проблеми зміни клімату: їх найбільші дерева. Недавнє дослідження показало, що ці гіганти зберігають непропорційно велику кількість вуглецю, але є основною метою лісозаготівель. Це створює небезпечний цикл, у якому найефективніші поглиначі вуглецю систематично знищуються, прискорюючи викиди вуглецю в атмосферу.
Парадокс Вуглецевого Зберігання
Майже 60% території Перу покрито лісами, причому Амазонка становить 11% від загальної площі тропічних лісів. Перуанські закони про лісокористування, що діють, дозволяють вибіркову вирубку на основі мінімального діаметра стовбура (41-61 см), стимулюючи компанії забирати найбільші екземпляри. Більші дерева дають більш цінну деревину, знижуючи транспортні витрати та витрати на робочу силу. Однак саме ці дерева десятиліттями чи століттями накопичували вуглець.
Дослідники під керівництвом Геомара Вальєхос-Торреса виміряли сотні дерев у п’яти перуанських лісах. Їхні висновки підтверджують, що зберігання вуглецю різко зростає зі збільшенням діаметра стовбура. Дерева з діаметром понад 41 см містять від 88 до 93% всього надземного вуглецю. Наприклад, хлібні дерева зберігають 88,7% свого вуглецю в деревах, що перевищують цей поріг, порівняно з 11,4% у дрібніших. Вивчені ліси поглинають до 331 метричної тонни вуглецю на гектар над землею та 47 тонн під землею.
Чому це має значення
Це не просто академічне питання. Дослідження підкреслює фундаментальний конфлікт: лісова політика Перу активно орієнтується найбільш цінні сховища вуглецю. Якщо це не контролювати, ця практика підірве роль Амазонки як критичного регулятора клімату. Більші дерева не тільки зберігають більше вуглецю, а й старші і щільніші, що означає, що вони продовжуватимуть накопичувати вуглець століттями.
Дискусії та Проблеми
Деякі експерти сумніваються, чи є розмір дерева єдиним показником утримання вуглецю. Ульф Бюнтен з Кембриджу стверджує, що час утримання вуглецю важливіший, особливо в тропіках. Однак Вальєхос-Торрес парирує, що дрібніші дерева ростуть надто повільно, щоб компенсувати втрату гігантів старих лісів. Мартін Перес Лара з WWF припускає, що добре керована вибіркова вирубка може бути кліматично позитивною, але дослідження показує, що це може бути не так, коли йдеться про знищення найбільших і вуглецевих дерев.
Головною перешкодою залишається економічна реальність. Законодавча реформа, що захищає ці дерева, загрожує лісовій промисловості, яка значно впливає на перуанську лісову політику. Вальєхос-Торрес визнає цей політичний виклик, висловлюючи скептицизм щодо значних змін.
Зрештою, збереження найбільших дерев Амазонки в Перу — це не лише екологічна проблема, а й питання кліматичної безпеки. Відмова від захисту цих сховищ вуглецю прискорить потепління та послабить здатність Амазонки служити природним буфером клімату.
