На початку Х століття до н. е. жив єврейський цар Соломон, правитель об’єднаного Ізраїльського царства в період його найвищого розквіту. Був він наймудрішим з людей і справедливим суддею.
За довгі роки правління (а кажуть, що правив він Ізраїльським царством 37 років) довелося йому вирішити багато суперечок і відповісти на багато питань. Але одним з найвідоміших є суд Соломона над двома жінками, який докладно описано в Третій Книзі Царств.
Одного разу на Суд Соломона прийшли дві жінки з двома дітьми. Один був живий, другої — мертвий
Розповіли вони Соломона свою історію. Жили ці дві жінки в одному домі, і в інтервалі кількох днів вони народили синів, дітей красивих і здорових.
Але в одну ніч одна з матерів придавила уві сні дитини і він помер. Вона швидко поміняла мертвого на живого. І коли друга мати прокинулася, то побачила, що її син мертвий.
«Але це не моя дитина», — вигукнула вона. «Ні, твій», — запевнила її інша.
З цим невирішеним питанням вони і прийшли до мудрого царя Соломона. І кожна доводила, що жива дитина її.
Задумався цар Соломон. Завдання перед ним стояла важка. Адже кожна з жінок була переконлива, кожна доводила свою правоту.
І тоді Соломон сказав: «Разрубите цього хлопчика. І дайте половину одній жінці, другу — другий. Щоб не сперечалися».
Одна жінка сказала: «Як же ти мудрий, цар! Нехай так і буде! Ні мені, ні їй»
А друга жінка закричала: «Ні! Віддайте їй цього хлопчика, тільки забити не забивайте його!»
І сказав тоді цар Соломон: «Віддайте дитину другій жінці. Бо вона його мати».
Таке було мудре і справедливе рішення царя Соломона. Жінка, для якої життя дитини була важливіше власних амбіцій, була визнана матір’ю.
А цар Соломон ще раз підтвердив свою мудрість і справедливість. Він прийняв правильне рішення. В пам’ять про царя Соломона і з’явився вираз — «соломонове рішення». Що значить » Мудре і просте рішення трудноразрешимого питання».
