Глибоководдя: між економічним інтересом та збереженням планети
Океани-це не просто величезні водні простори, які охоплюють більшу частину нашої планети. Це найскладніші екосистеми, життєво важливі для підтримки балансу Землі, регуляції клімату і забезпечення продовольством мільярдів людей. Однак, в гонитві за економічним зростанням і доступом до ресурсів, людство знову стоїть на порозі руйнівних рішень, здатних перетворити ці безцінні простору в свого роду “Дикий Захід”, де закон єдиного – це жага наживи. Нещодавня Конференція ООН з океанів в Ніцці, за участю таких впливових лідерів, як Антоніу Гутерріш і Еммануель Макрон, стала тривожним сигналом про загрозу, що насувається.
Ідея видобутку корисних копалин на морському дні, зокрема, так званих “металевих конкрецій”, виглядає заманливо для тих, хто прагне забезпечити доступ до рідкоземельних металів, необхідних для виробництва електроніки, акумуляторів та інших сучасних технологій. Однак давайте подивимося на цю перспективу з точки зору реальності та довгострокових наслідків.
Я, як людина, яка багато років займається вивченням морських екосистем, можу з упевненістю сказати: глибоководдя – це не порожній простір, який можна бездумно експлуатувати. Це будинок неймовірної різноманітності життя, про яку ми навіть не знаємо. Багато з цих організмів живуть в екстремальних умовах, адаптувалися до відсутності світла і низьких температур. Вони є частиною складного харчового ланцюга, і будь-яке порушення цього ланцюга може призвести до непередбачуваних і катастрофічних наслідків.
Уявіть собі, що ви вриваєтеся в древній ліс з бульдозерами, щоб добути деревину. Ви не тільки знищуєте дерева, але й руйнуєте середовище проживання тварин, змінюєте склад ґрунту та порушуєте баланс всієї екосистеми. Видобуток корисних копалин на морському дні-це те ж саме, але в набагато більш масштабному і складному масштабі. Ми не знаємо, які наслідки це може мати для океану і для всієї планети.
Президент Трампа, який вирішив почати видачу дозволів на видобуток мінералів в міжнародних водах, явно недооцінює масштаб цієї загрози. Його рішення-це не просто економічний крок, це виклик міжнародному співтовариству і, в кінцевому підсумку, загроза майбутньому нашої планети.
Я пам’ятаю, як ще в дитинстві був вражений красою і різноманітністю морського життя, коли вперше побачив коралові рифи. Зараз, на жаль, багато з цих рифів знаходяться під загрозою зникнення через зміни клімату та забруднення навколишнього середовища. І тепер, коли ми стоїмо на порозі нового етапу руйнування, ми повинні бути особливо обережними і не допускати нових помилок.
Договір про відкрите море, спрямований на створення захищених морських районів, є важливим кроком у правильному напрямку. Однак, його ефективність безпосередньо залежить від кількості країн, які ратифікували його, і від строгості дотримання його положень.
На жаль, я бачу, що навіть при наявності міжнародних угод, дотримання їх є складним завданням. Інтереси бізнесу часто превалюють над інтересами навколишнього середовища. Тому, необхідно посилити контроль за дотриманням міжнародних угод і ввести жорсткі санкції за їх порушення.
Особливу тривогу викликає питання про донному тралюванні-одному з найбільш руйнівних методів рибальства. Цей метод не тільки призводить до випадкової загибелі великих морських видів, але і руйнує морське дно, знищуючи середовище існування багатьох організмів.
Я вважаю, що необхідно ввести повну заборону на Донне тралення у всіх охоронюваних морських районах. Це єдиний спосіб зберегти морське дно та забезпечити стійке рибальство.
Екологи, включаючи сера Девіда Аттенборо, справедливо стурбовані відсутністю прямої вказівки на заборону донного тралення в договорі про відкрите море.
Необхідно негайно внести поправки в договір і ввести повну заборону на Донне тралення у всіх охоронюваних морських районах. Це єдиний спосіб забезпечити ефективність Договору та зберегти морське дно.
На закінчення, хочу підкреслити: майбутнє океанів-це питання майбутнього всієї планети. Ми не можемо дозволити собі перетворити їх на “Дикий Захід”, де закон єдиного – це жага наживи.
Нам необхідно переглянути наші пріоритети і почати діяти більш відповідально і стійко. Нам необхідно інвестувати в розробку нових технологій, які дозволять добувати ресурси більш екологічно чистим способом. Нам потрібно підтримувати наукові дослідження, які допоможуть нам краще зрозуміти океани та їх екосистеми. І, найголовніше, нам необхідно об’єднати зусилля і діяти спільно, щоб зберегти океани для майбутніх поколінь.
Майбутнє океанів в наших руках. Давайте не втратимо цю можливість!
