У часи СРСР було особливе уявлення про те, якою має бути жінка: в першу чергу – це трудівниця, у другу — дружина, мати і корисний член суспільства. За сімдесят років образ радянського слабкої статі зазнавав різні зміни, а художники передавали це у своїх полотнах. В даному пості ми розповімо, якими ж бачили портретисти жінок тієї епохи.
Григорій Ряжский «Делегатка»
Уряд молодої радянської держави разом з будівництвом комунізму було дуже стурбоване формуванням образу «нової жінки». В усьому світі повинні дізнатися, що вона тепер не слабка стать, а такий же будівник світлого майбутнього, як і чоловіки. Завдання представників мистецтва була допомогти цій загальнодержавної мети. Художники тепер писали портрети не пещених дам, а сміливих і цілеспрямованих героїнь.
Георгій Ряжский «Рабфаковка»
А таких «нових жінок» дійсно було багато. Вони зраділи наданої раптом свободу, і почали активно боротися за рівноправність статей. Це були справжні революціонерки, з бунтівним духом, які народилися в кінці XIX — початку XX століть.
Радянська влада скасувала всі дореволюційні заборони, які стосувалися сім’ї, шлюбу, освіти. Жінки отримали сексуальне та суспільну свободу, вони могли тепер займатися всім тим, чим займалися чоловіки, всі двері були відчинені для них.
Молода радянська держава була зовсім бідним, революція і громадянська війна добряче вимотали населення. В країні панувала злидні, розруха і голод. Відповідно виглядали і жінки, вони були бідно вдягнені, і худі, але не від постійних занять спортом, а просто від недоїдання.
Костянтин Юон «У променях сонця»
У тридцяті роки економіка почала потроху відновлюватися, і в моду увійшли сильні повнотілі жінки, які уособлювали собою здоров’я, так звані «кров з молоком». В усьому світі повинні були побачити нову героїню: жінку-робітницю, жінку-матір, яка працює на благо Батьківщини.
Іван Куликов «Физкультурница»
Микола Бут «Бойові подруги»
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, радянські жінки нарівні з чоловіками: воювали на фронті, витягали з поля бою поранених солдатів, працювали в тилу. Багато хто загинув у цій страшній м’ясорубці, але ті, хто витримали, змогли жити далі, навіть незважаючи на втрату близьких.
Юрій Ракша «Тил»
Олексій Білих «У заповітної берези»
Звичайно ж, після війни, коли країна приходила в себе, жінкам було не до краси, не вистачало продуктів, і багато недоїдали. Так і чоловіків відчувався гострий недолік, тому кожна боролася за своє щастя як могла. У той час різко збільшилась кількість розлучень, так як чоловіки були занадто розпещені жіночою увагою.
Костянтин Юон «Підмосковна молодь»
Юрій Кугач «Свято»
У п’ятдесяті роки ідеалом жінки стала міцно скроєна робітничо-селянська фігура. До цього призвів зростання виробництва і сільського господарства. І як раз в той час на Заході склався стереотип: наші жінки занадто повні, і зовсім не стежать за модою.
Юрій Любавін «На будівництві»
В СРСР зовсім не культивувався витончений зовнішній вигляд і модний одяг, більша увага приділялася внутрішньому світу і виробничим навикам.
Андрій Плотнов «Молода актриса»
У сімдесяті роки В СРСР потроху почала з’являтися західна мода, жінки стали більше звертати увагу на зовнішність і користуватися косметикою. З’явилися імпортні журнали і стильна одяг. І жіноча стрункість прийшла на зміну щільного тіла.
Олександр Дейнека «Літо»
Всі ці метаморфози дуже добре видно у творчості радянських художників, вони зображували жінок такими як є, без прикрас: селянок, робітників, матерів, стахановок – і завдяки їм, ми можемо більше дізнатися про ті героїчні і важкі часи.
