Японські вчені навчилися роздруковувати мармурову яловичину

17

Любителі м’яса особливо цінують стейки з яловичини мармурових порід, пронизаної жилками жиру. Традиція виведення таких тварин — з японії, де вони називаються вагю. Не дивно, що на хвилі глобального розвороту до технологій отримання «м’яса з пробірки» саме японські вчені вперше отримали мармурову яловичину на біопринтері. Про це вони повідомляють у статті, опублікованій в журналі nature communications.

Мітія мацусакі (michiya matsusaki) і його колеги з осакського університету використовували стовбурові клітини, забрані у корів вагю. З них отримували зрілі клітини потрібних типів: м’язові, жирові, ендотелій судин. Ці клітини використовували в якості «чорнила» для 3d-біопринтера, роздрукувавши судини, м’язові і жирові волокна, які формували готову структуру. В результаті вчені приготували «стейк» розмірами всього 5 х 5 х 10 міліметрів, проте з високою точністю повторює вигляд і текстуру натурального.

Автори впевнені, що демонстрація стане лише початком і незабаром їм вдасться довести технологію до практичного застосування. Вона дозволить гурманам не відмовлятися від улюбленої мармурової яловичини заради порятунку навколишнього середовища. Крім того, біодрук дозволяє контролювати склад і структуру готового продукту набагато точніше, ніж це відбувається зі звичайним м’ясом. Тому в майбутньому можна буде отримувати стейки із заздалегідь заданим вмістом жиру, а, можливо, наприклад, і з фірмовим жировим малюнком на м’ясі.