покарання,німці
У західній зоні окупації післявоєнній Німеччині діяли свої правила покарання німців, причетних до нацизму, а так як їх було досить багато, була розроблена спеціальна система класифікації, відповідно з якою визначалася ступінь провини і призначалося відповідне покарання. Про те, як все це здійснювалося на практиці нам розповість даний пост.
Далі слова автора:
У західній зоні окупації Німеччини в 1945-48 роках союзники нарахували 3,5 млн. німців, причетних до нацизму, реальні покарання понесли тільки десятки тисяч. Але в цілому вся німецька нація була визнана хворий, і пройшла денацифікацію, найжорсткішою формою якої стало примусове перепоховання жертв нацизму голими руками
В західній окупаційній зоні американці, англійці і французи розділили всіх німців на кілька груп. Зарахування до певної категорії тягло різні покарання. Наприклад, для винних, у тому числі для шукачів користі: а) робочий табір до 5 років, або залучення до громадських робіт, б) додатково повна або часткова конфіскація майна, особливо цінного, за винятком предметів повсякденного вжитку; в) в окремих випадках позбавлення виборчого права або заборона на заняття певних посад строком не менше 5 років.
Для попутників: а) разовий внесок або регулярна виплата певної грошової суми у фонд компенсації завданої шкоди (мінімум 50, максимум 2000 рейхсмарок); б) у разі відмови від плати грошовий штраф замінюється примусовим працею протягом не більше 30 робочих днів; в) передбачалося додаткове покарання для державних службовців: судова камера може запропонувати пониження в посаді або відправлення на пенсію. Характерно, що з приводу пункту «в» законодавець зауважує: застосовувати «в рідкісних випадках».
Базисом для отримання свідоцтва про проходження денацифікації, а також можливого пред’явлення обвинувачення та його запуску в діловодство, служила велика анкета (з 131 питання), яка вимагала від типу подробнейших відомостей про особисте, виробничої і політичного життя. Щоб присікти спробу ухилення від анкетування, вдалися до найефективнішого в повоєнний час засобу: продуктова картка видавалася лише за пред’явленні квитанції, що підтверджує здачу анкети в ратушу. Також і проживання в населеному пункті та працевлаштування в установу або на приватне підприємство (і наступного за прийомом продовження роботи до моменту звільнення) вимагали наявності згаданої квитанції.
У випадку нелегального проживання серйозних санкцій піддавався здавач квартири. Спеціально обмовлялися покарання тюремним ув’язненням або грошовим штрафом за неправдиві дані в анкеті та ухилення від реєстрації.
В американській зоні, де підходи до чищення були найсуворіші, були розглянуті 3,5 млн. справ і визнані: головними винними – 1654; винними – 22.122; незначно винними – 106.422; попутниками – 485.057; невинними – 18.454; потрапили під амністію – 2.789.196. Припинено з різних причин виробництво – 200.207.
У липні 1946 року за ініціативою генерала Клею відбулася амністія молоді: ті, хто народилися після першого січня 1919 року і не числилися в списках активних нацистів і військових злочинців, звільнялися від проходження денацифікації.
В кінці травня 1948 року союзники трьох західних зон припинили контроль над денацифікацією і передали її повністю німцям.
Але в цілому союзники визначили німців як хвору націю і почали їх «лікувати». Сам великий психолог Карл Юнг розробив психологічні основи денацифікації. Зокрема, він визначав головну проблему міжвоєнних європейських націй – відсутність совісті. А те, що сталося з німцями – це хвороба, і хворі німці все і відразу в рівній мірі незалежно від політичних пристрастей, відношенню до Гітлера і членства в НСДАП.
Нова німецька еліта під наглядом союзників не мала обмежитися такими захисними заходами, як засудження головних військових злочинців і покарання великих і дрібних нацистів, а ставила метою викорінення фатального духа нацизму і демократизацію суспільство.
Перевиховання починалося в деяких містах і селах з шокової терапії: населення примушували оглядати концтабір в їх місцевості, демонстрували «добровільно-примусовим» глядачам документальний фільм про табори знищення «Жорна смерті».
Але самим жорстким методом денацифікації стало примусове перепоховання жертв нацизму руками простих німців.
Німкені з Нойнбург-форм-Вальда несуть з лісу тіла загиблих на марші смерті євреїв для поховання на міському кладовищі
Під наглядом американських солдатів німці з Гарденлегена відкопують із загальної могили тіла спалених живцем на марші смерті в’язнів табору Дора-Міттельбау
Німець з мертвим російським хлопчиком на руках, тільки що откопанным із загальної могили
Американські медики проводять місцевих німців повз мертвих єврейок, розкопаних із загальної могили в Воларах, Богемія
Під наглядом солдатів 26-ї піхотної дивізії третьої армії США четверо німців несуть труну з одним із 140 євреїв із загальної могили недалеко від Шварценфельда, Баварія
Під наглядом американських солдатів німці з Гарденлегена витягують із загальної могили тіла спалених живцем на марші смерті в’язнів табору Дора-Міттельбау
Під наглядом американських солдатів німці з Хельмбрехтса витягують тіло зі спільної могили, в якій зариті єврейки, загиблі на марші смерті
Під наглядом американських солдатів жителі Нойнбург-форм-Вальда кладуть у труни тіла загиблих на марші смерті в’язнів концтабору для поховання на міському кладовищ
Під наглядом американських солдатів місцеві німці розкопують загальну могилу недалеко від Цайца
На кладовищі Нойнбург-форм-Вальда в присутності місцевого населення і американських солдатів ховають тіла євреїв з Польщі, Угорщини та Росії, загиблих у цього міста на марші смерті
Німкені жительки Нойнбург-форм-Вальда несуть з лісу тіла євреїв з Польщі, Угорщини та Росії, загиблих у цього міста на марші смерті
Волари. Церемонія поховання євреїв, загиблих біля цього міста на марші смерті
Жителі Шварценфельда викопують із загальної могили тіла венгеских, польських і радянських євреїв
Жителі Нойнбург-форм-Вальда несуть з лісу на кладовищі тіла євреїв з Польщі, Угорщини та Росії, загиблих у цього міста на марші смерті
Жителі Нойнбург-форм-Вальда присутні на похороні євреїв з Польщі, Угорщини та Росії, загиблих у цього міста на марші смерті
Під наглядом американських солдатів німці з Гарденлегена витягують із загальної могили тіла спалених живцем на марші смерті в’язнів табору Дора-Міттельбау
Веббелин, Мекленбург. Солдати 82-ї повітряно-десантної дивізії спостерігають за тим, як місцеві німці відкопують із загальної могили тіла загиблих в’язнів концтабору Веббелин
Під наглядом американських солдатів німці з Гарденлегена витягують із загальної могили тіла спалених живцем на марші смерті в’язнів табору Дора-Міттельбау
Звідси
