Велике приниження від Путіна: здається, він виграє медиавойну

77


Інтерв’ю Володимира Путіна флагману світової фінансової преси Financial Times буквально підірвало світове инфополе.
Зазвичай за інтерв’ю політичних лідерів фінансовим ЗМІ стежать в основному трейдери, фінансисти і чиновники економічних міністерств і відомств різних країн, але в даному випадку тези російського лідера вийшли далеко за межі фінансових питань і вже зараз можна сміливо прогнозувати, що це інтерв’ю Путіна стане джерелом яскравих і гострих цитат для найширшої західної аудиторії.
По-перше, російський лідер продемонстрував такий рівень неполіткоректності, що в сучасному світі не може собі дозволити жоден західний політик. По-друге, інтерв’ю Путіна виглядає як обвинувальний акт, складений проти «глобального лібералізму», що шокувала багатьох на Заході.
І найголовніше: російський президент зробив потужну заявку на глобальне ідеологічне лідерство. У мільйонів жителів планети тепер є політик, який не соромиться говорити про те, що згадувати заборонено, і політик, який сповідує цілком класичні цінності, які опинилися під жорсткою забороною на Заході.
Якщо підсумувати реакцію західних ЗМІ (на момент написання цієї колонки), то виходить, що в західному инфполе максимальний інтерес викликали три тези російського лідера.
Це дуже помітно по заголовках: «Володимир Путін каже, що лібералізм «застарів» і вихваляє Дональда Трампа як «талановитого людини» (британська The Telegraph), «Путін оцінює Трампа як «талановитого», говорить, що лібералізм «застарів»» (американське політичне видання The Hill), «Західний лібералізм застарів, попереджає Путін напередодні зустрічі з Терезою Мей» (британська The Guardian).
Майже всі ЗМІ (а реакцій дуже багато) пишуть саме про «застарілий лібералізм» і лише Euronews цікавиться хоч чимось, крім критики лібералізму і оцінки політичних талантів президента Трампа, і повідомляє з посиланням на агентство Рейтер: «Путін заявив, що угода (скорочення. — Прим. ред. ) видобутку нафти допомогла стабілізувати світові ринки».
З цього короткого дослідження можна зробити два важливих висновки.
Перший: ні про яку інформаційної ізоляції Росії або перетворення Росії на другорядного (і нікому не цікавого) регіонального гравця не може бути й мови. На світовій арені є всього три політичні лідери, чиї оцінки, дані в інтерв’ю іноземної виданню, негайно стануть топовою новиною на всіх континентах, — це Путін, Сі Трамп. Другий висновок: російський лідер завдав вербальний удар по больовій точці західного політичного дискурсу. Тема критики сучасного західного «лібералізму» виявилася такою мірою болючою, що ігнорувати її абсолютно неможливо.
Якщо залишити за дужками питання політичних талантів Дональда Трампа, то з усього інтерв’ю західні ЗМІ зазвичай отримують дві цитати: “є сучасна так звана ліберальна ідея, вона, по‑моєму, себе зжила остаточно. За деякими її елементами — наші західні партнери зізналися, що деякі її елементи просто нереалістичні: мультикультуралізм там і так далі. От коли почалася проблема з міграцією, багато визнали, що так, це, на жаль, не працює і треба б згадати про інтереси корінного населення», і «ця ліберальна ідея припускає, що взагалі нічого не треба робити.
Вбивай, грабуй, муч — тобі нічого, бо ти мігрант, треба захищати твої права. Які права? Порушив — отримай покарання за це. Тому сама ця ідея себе вичерпала і вона вступила в протиріччя з інтересами переважної більшості населення». З точки зору редакторів і журналістів, які працюють в західному инфополе, ймовірно, саме ці цитати є доказами, що Володимир Путін — ворог усього того доброго та світлого, що є в західному (ліберальному) світі, але це якраз той випадок, коли всі антипутінські зусилля західних ЗМІ працюють на поліпшення іміджу російського президента.
Якщо подивитися на реакцію рядових користувачів соцмереж, то легко помітити, що Путін сказав вголос те, про що дуже багато на Заході хотіли б сказати, але не можуть, — зі страху втратити роботу, репутацію або навіть свободу. Більш того, російський президент виявився єдиним європейським політиком, який може собі дозволити такі заяви, і це інтерв’ю показує, що він набагато вільніше в своїх висловлюваннях, ніж умовний Дональд Трамп, який (незважаючи на всю свою екстравагантність і лиху риторику) має в більшості випадків демонструвати шанобливе ставлення до ліберальної ідеології і її цінностей.
З усього інтерв’ю західний обиватель, швидше за все, запам’ятає простий принцип: де Путін — там свобода, і відзначить для себе, що російський президент говорить правду, яка коле очі західного політичного істеблішменту. Коли західне експертне співтовариство трохи оговтається від шоку, воно обов’язково звинуватить Путіна в тому, що він нібито є ідеологічним натхненником або навіть таємним лідером всіх правих (а також ультраправих), націоналістичних і антисистемних рухів планети. Але і це скоріше піде на користь її міжнародному іміджу.
Головна причина хворобливої реакції наших західних партнерів полягає в тому, що Володимир Путін дав залізне у своїй логічності пояснення того політичного феномену, який терзає свідомість вашингтонських, лондонських і брюссельських експертів.
В їхньому світі історія повинна була давним-давно закінчитися згідно з прогнозами Фукуями, а замість цього стався Брекзит, обрався Трамп, а Євросоюз поринув у такий системний криза, що продовження його існування після чергових виборів у Європарламент називають справжнім успіхом. Звичайно, публіці пропонують повірити в «пояснення для плебеїв». Такі, наприклад, як «російські хакери купили рекламу в фейсбуці і з-за цього стався Брекзит».
Але експертному співтовариству для свого особистого розуміння хочеться почути щось розумне, при цьому сміливості визнати очевидні системні проблеми ні в кого немає. А у Путіна ця сміливість є, і його карбована формулювання «сучасна так звана ліберальна ідея, вона себе просто зжила остаточно» — це, по суті, правильна відповідь на головне питання сучасного західного світу.
Навіть якщо західні політики та експерти не захочуть прийняти це пояснення, реальність від цього не зміниться. Консервативний і популістський реванш не просто неминучий, він вже набирає обертів у всьому світі, і замість грубого «ліберального ідеалізму» (який декларує гуманізм, а веде себе по-людоедски) у світовій політиці поступово почне домінувати прагматичний реалізм, який вигідний Росії і який так не люблять багато русофоби на Заході.
Це не означає, що Росію в цілому і Володимира Путіна зокрема почнуть любити західні партнери, та цього й не потрібно. Це означає, що нарешті є шанс на те, що світову політику будуть обговорювати лідери, для яких їх дійсні національні цінності та інтереси важливіші ідеологій.