У Придністровї знайшли стародавній череп із слідами трепанації

106


У кургані біля села Глинне Слободзейського району археологи виявили кісткові останки людини зі слідами хірургічної операції. Вік знахідки перевищує 4 тисячі років
У Слободзейському районі виявлена стародавня гробниця представника інгульської катакомбної культури. Кістковим останкам більше чотирьох тисяч років, а на добре збереженому черепі видно сліди трепанації – хірургічній операції з пророблення отвору в кістковій тканині. Це друга подібна знахідка в Придністров’ї: три роки тому біля села Глинне археологи відкрили усипальницю воїна тієї ж культурно-історичної спільності з аналогічними слідами трепанації.
В цьому році співробітники НДЛ «Археологія» Придністровського держуніверситету проводять розкопки на місці знищеної насипу одного з курганів. У 30-х роках XX століття давня культова споруда було перетворено в довготривалу вогневу точку (ДОТ). Інженерні роботи зруйнували більшу частину конструкції земляний піраміди, однак деякі стародавні гробниці все ж збереглися.
В одній з них археологи знайшли глиняну посудину, характерний для інгульської катакомбної культури – спільноти народів, що населяли степи Північного Причорномор’я більше чотирьох тисяч років тому. На стінках посудини зберігся геометричний орнамент.
Тут же виявлені кісткові останки людини. У черепі видно два отвори з ідеально рівними краями зі слідами облітерації, тобто загоєння кісткової тканини.
Це свідчить про те, що людина жила відносно довго після появи цих отворів в його голові, кажуть археологи. Причому вони з’явилися не в результаті удару, а внаслідок спеціальної хірургічної операції – трепанації.
Поки що фахівці не можуть з упевненістю сказати, для чого знадобилося піддавати череп подібної розгерметизації. Відомо, що в давнину трепанація застосовувалася в медичних та ритуальних цілях. Самий ранній приклад таких операцій в Євразії відноситься до середнього кам’яного віку – мезолиту (10 – 12 тисяч років тому). Тобто вони проводилися задовго до появи відомих науці високорозвинених цивілізацій.
Яку б мету не переслідували трепанації, очевидно, що для проведення подібних маніпуляцій потрібно дуже добре розбиратися в медицині. Адже до появи антисептиків трепанація черепа була досить ризикованою операцією. Навіть у XIX столітті мало хто виживав після такого втручання. Однак археологічні знахідки свідчать, що стародавні спільноти дуже добре володіли цією технологією.
Три роки тому там же – в околицях села Глинне – була відкрита гробниця воїна інгульської катакомбної культури з подібним отвором в голові. Правда, становище інших кісток свідчило про розчленування похованого, що явно натякає на ритуальний контекст. Детальніше про цю історію можна почитати тут.
Судячи з археологічним знахідкам представники цієї стародавньої культурно-історичної спільності володіли великим багажем знань. Крім фактів трепанації черепа в якості прикладу можна навести і кам’яні сокири-молоти.
У музеї НІЛ «Археологія» є цілий стенд з такими предметами старовини. Впадає в очі їх чудова шліфування і дивовижна симетрія форм. Дослідники досі сперечаються про технології виготовлення цих артефактів. Яким чином вдавалося просвердлити рівне отвір у твердому камені без сучасних інструментів, поки залишається загадкою. Також невідомо, як проводилися хірургічні операції на черепі, які сьогодні роблять тільки в спеціалізованих медичних установах.