Як і до провокації на острові Даманський, до цієї операції маоїсти готувалися заздалегідь.
Курс Мао на конфронтацію з СРСР
Однією з важливих складових курсу керівника КНР Мао Цзедуна на побудову тоталітарного держави стала мілітаристська і гегемонистская істерія. Мао разнуздал у китайців реваншистські настрої по відношенню до всіх сусідніх держав, особливо до Радянського Союзу. І це незважаючи на те, що за 1946-1960 рр. СРСР щорічно витрачав 1 % свого ВВП на пряму фінансову допомогу Китаю.
За підрахунками норвезького дослідника Одда Арне Вестада, за цей час СРСР подарував Китаю 3,4 млрд. доларів (у цінах 1960 р.), не рахуючи допомоги роботою своїх фахівців, оплачивавшейся також з радянського бюджету. СРСР вивчив (на свою голову) 9 тисяч офіцерів Народно-визвольної армії Китаю тільки в своїх військово-навчальних закладах і ще якусь кількість в самій КНР.
Коли з’ясувалося, що СРСР більше не має наміру оплачувати левицький експеримент Мао Цзедуна, той розгорнув шалену пропаганду, звинувачуючи керівництво СРСР в «ревізіонізмі», у зраді справі соціалізму, в змові з «американським імперіалізмом». З 1964 року почалися систематичні прикордонні провокації з боку Китаю. У ряді випадків у них брали участь китайські військовослужбовці. Радянські прикордонники ліквідували такі інциденти без застосування вогнепальної зброї, в результаті чого іноді розгортали справжні рукопашні сутички, в яких були вбиті і поранені з обох сторін.
Підготовка Китаю до провокацій
Масштаб порушень держкордону китайцями наростав. 30 квітня 1965 року Рада Міністрів СРСР видала постанову про посилення охорони держкордону з Китаєм на Далекому Сході. Однак провокації відбувалися не тільки на далекосхідному ділянці радянсько-китайської кордону. 4 лютого 1967 року ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР прийняли секретну постанову про посилення охорони всієї державної кордону з КНР. Згідно йому, розгортали нові з’єднання прикордонних військ на Далекому Сході, в Забайкаллі, в Казахстані та Середній Азії.
Влаштовувалися провокації китайцями на тих ділянках кордону, де, за китайськими даними, межа зайшла на законної китайську територію. Дійсно, межа, встановлена ще в кінці XIX століття, не була точно демарковано, і в її визначенні були розбіжності у сторін. Так, на Амурі і Уссурі Радянський Союз (слідом за Російською імперією) явочним порядком проголосив свій суверенітет над усіма островами, що лежать за головним судноплавним фарватером ближче до китайського берега. По-різному трактувалася межа в пустельних та гірських районах Казахстану і Середньої Азії, де не було точних орієнтирів, а часто і точних карт.
В березні 1969 року відбувся найбільший радянсько-китайський прикордонний інцидент (на острові Даманський) з сотнями загиблих з обох сторін. Хоча китайцям був у підсумку дано відсіч, маоїсти в Пекіні не збиралися заспокоюватися. Місцем для нових вилазок був обраний казахстанський ділянку кордону.
Інцидент в Дулаты обійшовся без крові
2 травня 1969 року в районі станції Дружба на ділянці прикордонної застави Дулаты група китайських військовослужбовців під прикриттям перегону овечих стад перетнула кордон і зайняла кілька висот на радянській території. Китайці вели кінозйомку, а один з китайців кричав радянським прикордонникам: «Це вам не Даманський! Ми на своїй території!» Командування наказало нечисленною заставі не вступати в конфлікт і обмежитися спостереженням.
У наступні дні обидві сторони нарощували тут свої сили, підтягуючи бронетехніку і артилерію. Інцидент був мирно завершено 18 травня відходом китайців з зайнятої території.
Порушників ліквідували за 45 хвилин
З травня 1969 року надзвичайна активність китайців, безперервно задиравших радянську сторону, відзначалася також на ділянці в районі озера Жаланашколь, трохи північніше попереднього. 12 серпня було виявлено рух великих китайських сил до кордону. Командувач Східним прикордонним округом СРСР генерал-лейтенант Меркулов наказав привести заставу Жаланашколь в підвищену бойову готовність. І вчасно.
Перед світанком загін китайських військовослужбовців перейшов кордон і зайняв дві висоти (Права і Кам’яна) на радянській території. Військових супроводжували кінооператори агентства «Сіньхуа».
На світанку до висот висунувся загін радянських прикордонників на БТРах під командуванням начальника застави лейтенанта Говірки. Через гучномовець він зажадав від порушників покинути радянську територію. Китайці обстріляли загін.
Начальник застави вирішив витіснити порушників, не очікуючи підходу підкріплень. Тому конфлікт прийняв характер бою стрілецьких підрозділів, в якому у радянської сторони не було технічної переваги. Прикордонники штурмували в лоб висоти, де окопалися китайці.
Умілі дії радянських прикордонників призвели до швидкого успіху. Молодший лейтенант Пучків відрізав на Бтрі шлях китайців до відступу і, після того, як його БТР був підбитий, пересів в іншу машину і продовжував вести бій. Пересічні Дулєпов і Рязанов (який зумів закидати гранатами ворожих стрільців) були вбиті.
За 45 хвилин бій був закінчений. Двадцять китайців було вбито, один узятий в полон, іншим вдалося втекти у Китай. З радянської сторони, крім названих загиблих, ще 13 осіб були поранені.
Про бій біля озера Жаланшколь в той час навіть смутно не згадали радянські ЗМІ. Указ про нагородження відзначилися в бою був виданий Президією Верховної Ради СРСР тільки в травні 1970 року і до 90-х рр. залишався секретним.
Врегулювання прикордонних питань
Слід сказати, що, як і на Далекому Сході, всі спірні ділянки на казахстанському відрізку радянсько-китайської кордону президент СРСР Михайло Горбачов у травні 1991 року визнав належать Китаю. Остаточна демаркація цього відрізка, у відповідності з радянсько-китайською угодою, була проведена вже в період незалежності Казахстану президентом країни Нурсултаном Назарбаєвим.
Ті висоти у Жаланашколя, за які в 1969 році йшов бій, нині знаходяться в межах КНР. Як і острови на Амурі і Уссурі.
Ярослав Бутаков
https://x-true.info/83877-jeto-vam-ne-damanskij-my-na-svoej-territorii-kak-kitajcy-narushili-granicu-sssr-u-ozera-zhalanashkol.html
