Про безпеку
Сьогодні, на жаль, у Росії відсутня єдина науково обґрунтована трактування поняття «безпека», включаючи і національну безпеку. У Конституції Російської Федерації сам термін «національна безпека» не згадується, в тексті Федерального закону РФ від 28.12.2010 № 390-ФЗ (ред. від 05.10.2015) «Про безпеку» роз’яснення цього часто вживаного терміна не наводиться, у указі президента РФ від 31.12.2015 № 683 «Про стратегію національної безпеки Російської Федерації» поняття «національна безпека» трактується як стан захищеності. Оскільки єдиного визначення терміна «національна безпека» не існує, різні джерела трактують її по-різному і по-своєму. Так, в одних джерелах національна безпека (НБ) РФ визначається як захищеність країни, її громадян і території від різних небезпек і загроз, а також як потенціал, що забезпечує стабільний розвиток Росії на тривалий термін. В інших джерелах національна безпека РФ розглядається як стан справ у різних сферах державної діяльності, при яких відсутні внутрішні і зовнішні загрози національним інтересам держави, суспільства і особистості. По-третє, ставиться знак рівності між національною безпекою нашої країни і охороною/захистом інтересів її громадян, суспільства і держави. І, нарешті, в деяких джерелах в поняття національна безпека Росії вкладається захищеність від зовнішніх і внутрішніх загроз різних за своєю природою (політичних, економічних, військових, екологічних, інформаційних тощо) [1-4]. У зв’язку з відсутністю єдиного понятійного апарату стосовно до терміна «національна безпека» єдине визначення складових національної безпеки (видів безпек), розкриває їх сутність, так і не розроблено.
У Стратегії національної безпеки Російської Федерації [2] національна безпека Російської Федерації формулюється як
«…стан захищеності особистості, суспільства і держави від внутрішніх і зовнішніх загроз, при якому забезпечуються реалізація конституційних прав і свобод громадян Російської Федерації, гідні якість і рівень їх життя, суверенітет, незалежність, державна і територіальна цілісність, сталий соціально-економічний розвиток Російської Федерації».
Незважаючи на різноманіття і розходження визначень, зміст поняття «національна безпека» один і в кінцевому підсумку відображає потреба нашої країни в гарантованому забезпеченні громадянам умов, необхідних для цивілізованого життя, вдосконалення і розвитку.
Основою суверенітету будь-якої країни, як відомо, є її національна безпека (НБ), забезпечення якою покладено в якості однієї з найважливіших функцій на державу. Країни, що не забезпечують свою національну безпеку, як правило, втрачають свій суверенітет, а їх внутрішня і зовнішня політика визначається іншими, більш розвиненими державами. Національна безпека будь-якої держави є складовою частиною міжнародної безпеки, яка, у свою чергу, входить до планетарної безпека.
Необхідно відзначити, що, різна трактування поняття «національна безпека» вводить в оману пересічних громадян, фахівців і керівників, а також не сприяє формуванню найбільш оптимальної, науково обґрунтованої системи національної безпеки Росії, що, у свою чергу, так чи інакше, позначається на процесі реалізації заходів по забезпеченню цього системоутворюючого виду безпеки країни. На думку авторів, настав час застосовувати єдиний понятійний апарат, що дозволить чітко, ясно і однозначно формулювати поняття і терміни, що стосуються національної безпеки Російської Федерації і складових її видів. На думку авторів, використання єдиного понятійного апарату дозволить підвищити ефективність практичної реалізації заходів щодо забезпечення необхідного сьогодні рівня національної безпеки нашої країни.
Для розуміння сутності терміна «національну безпеку Росії» її слід розглядати комплексно із системних позицій, щоб бачити цілісність, збалансованість, цілеспрямованість функціонування та саморегулювання, а також інші її властивості, що характеризують її як складну систему певного якісного рівня. Система національної безпеки Російської Федерації знаходиться не у вакуумі, а функціонує у зовнішньому середовищі, якими є системи більш високого порядку (рівня) міжнародної та система планетарної безпеки.
З позицій комплексного системного підходу національна безпека розкривається в кількох аспектах, а саме:
• як складова частина – підсистема систем більш високого рівня, якими є міжнародна та планетарна безпеки;
• як складна багаторівнева система, що включає свої підсистеми (складові частини) більш низького порядку (наприклад, військова, технічна, інтелектуальна, інформаційна безпеки та їх складові);
• як внутрішнє або зовнішнє стан (положення) держави, її окремих регіонів і суб’єктів, при якому відсутні реальні і потенційні загрози національним інтересам держави, а при їх виникненні – як система заходів щодо забезпечення охорони/захисту інтересів громадян, суспільства і країни.
Очевидно, що за своєю суттю національна безпека Російської Федерації є не національною, а багато — або міжнародною безпекою, тобто певною сукупністю національних безпек кожного знаходиться на території країни регіону та суб’єкта (республіки, автономного округу, автономної області та ін) і кожного населяє Росію народу. Національну безпеку Росії доцільно розглядати у вигляді складної системи, що включає в себе, принаймні, підсистеми п’яти рівнів (рис.1) [4].
Визначення системи, її сутність та функції
У самому загальному випадку під системою розуміється з’єднання безлічі елементів, що знаходяться у взаємозв’язках один з одним (синергичностью ), що утворюють цілісність або складових єдине ціле, що володіють певним порядком підлеглості (ієрархічністю) і виконують загальну функцію [1]. Очевидно, що про сучасній системі національної безпеки Росії неможливо говорити без урахування цього визначення. Для розуміння сутності сучасної системи національної безпеки Росії авторами в якості одного з варіантів пропонується наступне визначення: «Під системою національної безпеки Росії слід розуміти комплекс (сукупність) взаємозалежних елементів (підсистем) – видів і підвидів безпек, об’єднаних в єдине функціональне ціле, що базується на багатонаціональних довгострокових інтересах, реальних і потенційних загроз цим інтересам, і на захисті цих інтересів від зовнішніх та внутрішніх загроз».
Внутрішній зміст системи національної безпеки Росії полягає в єдності функціонування, взаємозв’язку і взаємодії складових її видів (елементів/підсистем) на всіх рівнях в різних умовах, включаючи екстремальні.
Для забезпечення повсякденного функціонування системи національної безпеки держава має організаційно-штатною структурою органів, сил, засобів, різних організацій, що реалізують комплекс заходів, спрямованих на охорону/захист національних інтересів Російської Федерації в цілому, її регіонів, суб’єктів і населяють їх народів зокрема.
З процесуальної точки зору система національної безпеки Росії передбачає взаємодію різних державних інститутів, органів влади, керівників всіх ланок і рівнів, що виконують завдання в інтересах забезпечення і підтримання адекватного в даних конкретних умовах рівня національної безпеки.
Функціональним призначенням системи національної безпеки Росії є:
— визначення життєво-важливих, важливих і периферійних, довгострокових і короткострокових інтересів, і їх ранжування за своєю значимістю;
— виявлення, прогноз і оцінка потенційних і реальних зовнішніх та внутрішніх загроз, їх всебічний аналіз та ранжування за ступенем небезпеки і значимості;
— прийняття адекватних порівнянних з рівнем загроз(и) заходів, необхідних та достатніх для забезпечення захисту національних інтересів Російської Федерації;
— створення сприятливих умов життєдіяльності і розвитку, як окремого громадянина і населяють нашу країну всіх народів і народностей, кожного регіону і суб’єкта РФ, так і держави в цілому;
— аналіз, оцінка і прогноз негативних і позитивних чинників забезпечення національної безпеки, їх вплив на стан національної безпеки Російської Федерації та їх облік при виборі способів захисту держави і громадян.
Про структуру системи національної безпеки Росії
Система національної безпеки Росії (див. рис. 1) є самостійною складною багаторівневою системою, яка володіє певним порядком підлеглості і має у своїй структурі не менше п’яти рівнів:
1-й рівень системи – національна безпека Російської Федерації.
2-й рівень системи – регіональна національна безпека Російської Федерації (національна безпека регіонів РФ).
3-й рівень системи – національна безпека суб’єктів Російської Федерації (національна безпека суб’єктів РФ).
4-й рівень системи — види національної безпеки (підсистеми НБ).
5-й рівень системи — складові видів національної безпеки (підсистеми видів НБ).
Внесистемным елементом національної безпеки Росії, замикаючим систему НБ допомогою зворотного зв’язку, є її блок управління, що включає не менше п’яти рівнів влади (див. рис. 1).
1-й рівень – президент Російської Федерації, Рада національної безпеки, уряд країни, Державна дума; 2-й рівень – керівники регіонів; 3-й рівень – керівники суб’єктів РФ і 4-й рівень – посадові особи, в обов’язки яких входить організація, подальший розвиток і безпосереднє керівництво національною безпекою країни.
Керівники і посадові особи зазначених рівнів влади визначають призначення і склад системи (підсистеми) НБ на своєму рівні та в межах своєї компетенції, організовують взаємозв’язок та взаємодію її складових елементів (підсистем), ставлять завдання і визначають цілі їх функціонування, контролюють процес функціонування, підводять підсумки, оцінюють досягнуті результати, визначають ефективність функціонування окремих елементів/підсистем та системи національної безпеки в цілому і несуть персональну відповідальність.
Національна безпека Росії базується на життєво-важливих, важливих і периферійних, довгострокових і короткострокових національних інтересах; потенційних та реальних загроз національним інтересам; активної і пасивної захисту національних інтересів [3, 4].
Під національними інтересами Російської Федерації розуміються об’єктивно значимі потреби особистості, суспільства і держави у забезпеченні їх захищеності та сталого розвитку, а під загрозами національної безпеки — сукупність умов і факторів, що створюють пряму або опосередковану можливість нанесення шкоди національним інтересам [2].
На думку авторів, в XXI столітті першопричиною багатьох загроз у світі є нерівномірність розподілу на Землі біологічних, мінеральних і хімічних природних ресурсів, на які претендують різні (практично всі) країни. Загроза національним інтересам Росії як раз полягає в тому, що на її території, включаючи і арктичну зону, знаходяться величезні запаси різноманітних корисних копалин.
Під захистом національної безпеки слід розуміти, перш за все, комплекс заходів, спрямованих на забезпечення національної безпеки, попередження різного роду загроз, практичну реалізацію заходів по підтримці і відновленню положення (стану) окремих регіонів, суб’єктів та країни в цілому, суспільства і громадян, при яких національні інтереси не порушуються [3, 4].
Очевидно, що при відсутності загроз національним інтересам, їх захист не потрібно і, навпаки, при наявності реальних або виникнення потенційних загроз національним інтересам необхідна їх захист з боку держави.
Елементи (підсистеми) системи національної безпеки всіх рівнів взаємопов’язані між собою як по вертикалі, так і по горизонталі, і постійно взаємодіють у процесі функціонування всієї системи.
За останні двадцять років у Російській Федерації склалася сучасна система національної безпеки, функціонування якої створює (підтримує) необхідні і достатні умови для нормальної життєдіяльності та всебічного щодо стійкого розвитку країни, її регіонів і суб’єктів, суспільства і громадян в умовах впливу реальних і потенційних зовнішніх і внутрішніх загроз.
Система національної безпеки, як і будь-яка інша складна система повинна задовольняти певним вимогам і мати, притаманними їй, відмінними ознаками (властивостями), що формують її якісний стан. Такими ознаками (властивостями) сучасної системи НБ РФ є:
— сукупність (комплекс) елементів або окремих підсистем, що виконують загальну функцію;
— взаємозв’язок і взаємодія формують систему елементів (підсистем) у процесі їх функціонування за прямим призначенням;
— об’єднання елементів (підсистем) в єдине функціональне ціле;
— автономність і самостійність окремих елементів (підсистем);
— складна багаторівнева структура взаємопов’язаних підсистем (елементів), що включають у себе не менш складні багаторівневі підсистеми (елементи);
— заданий якість підсистем (елементів), що формує якісний стан всієї системи;
— стійкість і здатність адаптуватися до постійно мінливих внутрішніх і зовнішніх умов;
— потенційна і фактична ефективність функціонування;
— синергичность.
Крім того, з позицій комплексного системного підходу сучасну систему національної безпеки Російської Федерації слід розглядати як замкнуту, організуючу і організовану, керуючу і керовану, динамічну систему.
При системному підході існуюча сьогодні система НБ РФ сприймається як сукупність взаємозалежних і взаємодіючих елементів (підсистем), що має вхід (завдання), вихід (цілі), зв’язки з зовнішнім середовищем (системою планетарної і міжнародною безпекою) і зворотні зв’язки. Такий підхід дозволяє враховувати природу кількісно-якісних характеристик внутрішніх і зовнішніх взаємозв’язків системи, бачити динаміку їх зміни в просторі і в часі, виявляти і використовувати інтеграційні властивості системи, що є результатом внутрішньої взаємодії всіх її складових елементів (підсистем).
Створена до теперішнього часу система НБ РФ повністю задовольняє вимогам [1], що пред’являються до неї, а саме:
— віддзеркалює з урахуванням можливостей держави перелік вирішуваних в процесі свого функціонування завдання;
— чітко формулює конкретні цілі створення та функціонування системи;
— виявляє, аналізує і оцінює можливі альтернативні шляхи досягнення поставлених цілей;
— виключає конфлікти і протиріччя між цілями окремих підсистем (елементів) і цілям усієї системи;
— формує в системі і підсистемах різноякісні вертикальні і горизонтальні зв’язки і взаємодії;
— передбачає ускладнення завдань, визначає нові цілі функціонування системи, адаптацію до мінливих зовнішніх і внутрішніх умов і подальший розвиток;
— надає задану якість (комплекс властивостей) системі, необхідну для надійного функціонування в постійно мінливих сучасних умовах.
Основною метою функціонування системи національної безпеки нашої країни є забезпечення таких умов розвитку Росії (її регіонів, суб’єктів і населення), при яких виключено або максимальною мірою послаблене негативний вплив різних загроз національним інтересам з боку однієї або кількох країн, різних організацій і окремих фізичних осіб, як всередині країни, так і за її межами.
Система НБ РФ функціонує у зовнішньому середовищі, представленої складною дворівневою системою, що включає планетарну безпеку та міжнародну безпеку (див. рис.1).
Складові національної безпеки Росії
В даний час національна безпека Росії у відповідності з [2] включає 16 видів безпек, проте по своїй значущості та пріоритетності ці безпеки не рівнозначні. Деякі види національної безпеки, незважаючи на те, що вони є її складовими, виходять далеко за межі нашої держави. До числа таких безпеки слід віднести, наприклад, екологічну, військову, інтелектуальну [3, 4] та інформаційну безпеку. На думку авторів при порушенні цих складових НБ, забезпечення інших видів НБ стає практично не можливим.
Крім того, кожен вид чи складова НБ самі по собі є складною системою, що складається зі своїх видів і підвидів, так, екологічна безпека [3], у відповідності з діючими сьогодні керівними документами, включає не менше 14 складових або окремих підсистем.
Види НБ формують 4-й рівень системи національної безпеки, а їх складові або підвиди/підсистеми — відповідно 5-й рівень. (рис.1).
Висновки
В даний час в Російській Федерації склалася система національної безпеки, що функціонує у зовнішньому середовищі — системах міжнародної і планетарної безпеки.
Сучасна система національної безпеки Росії представляє собою складну комплексну багаторівневу закриту систему, елементи (підсистеми) якій представлені безопасностями різних рівнів, взаємодіючими між собою та об’єднаних в єдине функціональне ціле за допомогою прямих і зворотних взаємозв’язків.
Система національної безпеки Росії показала свою працездатність в непростих зовнішніх і внутрішніх умовах, що об’єктивно підтверджується наявністю таких умов, які дають можливість позитивно розвиватися нашій державі, окремим регіонам і суб’єктам, російському суспільству і окремим громадянам усіх націй і народностей, що населяють багатонаціональну Російську Федерацію.
Сучасна система національної безпеки Російської Федерації динамічно розвивається, вдосконалюється і постійно адаптується до стрімко мінливих зовнішніх і внутрішніх умов.
Очевидно, що єдиний понятійний апарат у питанні національної безпеки і правильне розуміння її сутності дозволить розробити раціональні заходи щодо забезпечення та подальшого підтримання на необхідному рівні безпеки нашої країни.
Використана література
М. С. Бакуліна. Системний і комплексний підходи: схожість і відмінності. // Вісник Красноярського державного педагогічного університету ім. В. П. Астаф’єва. — Красноярськ: КДПУ ім. В. П. Астаф’єва, 2011, с. 168-173.
Стратегія національної безпеки Російської Федерації //Указ президента РФ від 31.12.2015 року № 683.
Дубровін Е. Р., Дубровін В. Р. Екологічна безпека в системі національної безпеки Росії. // Світ людини, том 9, № 1– СП-б.: ГУСЭ, 2009, с. 73-79.
Дубровін В. Р., Дубровін Е. Р. Інтелектуальна безпека. //Міст № 57.– СПб.: 2004, с. 54-55.
Автор:к. т. н. Ігор Дубровін, к. т. н. Євген Дубровін
