На «Пряму лінію» з Володимиром Путіним, що відбулася 20 червня, надійшло звернення від російських бджолярів, в якому вони просять президента вжити заходів у зв’язку з масовою загибеллю бджіл в Росії. Тривогу б’ють екологи, науковці, зоозахисники. Що відбувається?
Автор:
Кучер Єгор
Більш ніж десять регіонів Росії в 2019 році заявили про масової загибелі медоносних бджіл. Масштаби явища такі, що в саму пору говорити не про окрему подію, а про перспективи великої екологічної катастрофи в нашій країні.
Природа і загалом навколишнє середовище – тонкий і крихкий механізм. Не секрет, що цей механізм зараз серйозно страждає від втручання людини. Можна нескінченно говорити про парникових газах, зростаючих загрози від накопичення вуглекислоти в атмосфері, танення льодовиків, про вимирання окремих видів тварин, яких заради їх порятунку заносять до Червоної книги, та інших проблемах.
Події останніх років в світі і в Росії говорять про те, що незабаром червонокнижним тваринам може стати звичайна бджола медоносна. Здавалося б, що може загрожувати цій комасі? Ми звикли, що бджоли є, їх багато, як і пилку на безкрайніх луках Росії, напоенных ароматом диких квітів. Мед зовсім не став дефіцитним товаром, а по всій країні працює безліч приватних і державних пасік, де бджоли відчувають себе цілком добре.
Однак з цим не згодні пасічники, які зіткнулися з повальної загибеллю цих комах. Замість звичної діяльності вони відлітають і не повертаються у вулик або «сходять з розуму», а потім вмирають прямо на очах своїх господарів. На пасіках в селах Саратовської, Ростовської та інших областей центральної Росії загиблих бджіл доводиться прибирати за допомогою лопат і відер.
Що відбувається
Про падіж бджіл в Росії повідомляється вже не перший рік, проте загибель цих комах в 2019 році набуває характеру стихійного лиха. Тривогу б’ють бджолярі Мордовії, Курської, Воронезької, Липецької, Саратовської, Брянської, Рязанської, Ростовської, Нижегородської і Ульяновської областей. За даними Всеросійської сільськогосподарської перепису 2016 року, які наводить профільне видання «Світ бджільництва», в Росії налічується близько 3 млн бджолосімей. У 2018 році загинуло понад 100 тис. сімей, а в 2019 році темпи прискорилися. Зараз навіть фахівці не можуть точно сказати, скільки бджолосімей перестали існувати в 2019 році, але їм очевидно, що таких в кілька разів більше.
З регіонів заяви звучать безперебійно: «Саратовська область, місто Петровськ. 20 заяв від бджолярів в прокуратурі, побризкали гірчицю!»; «Піднімайте зоозахисників по всій країні, справи необхідно надати максимальну гласність»; «В Ростовській області, Миллеровский район теж багато втратили пасік»; «У Воронезькій області теж бджоли загинули… після обробки полів»; «В селі Кашка Тетюшского району Республіки Татарстан сталася масова загибель льотної бджоли 17 червня 2019 р. Понад 500 бджолосімей практично знищені. Це сталося внаслідок запилення ріпаку отрутохімікатами у денний час», і так далі.
На «Пряму лінію» Володимира Путіна, що відбулася 20 червня 2019 року, було направлено звернення бджолярів, які зажадали вжити заходів проти масової загибелі бджіл у Росії. Бджолярі та вчені заявляють: в зникнення бджіл винні небезпечні для них і людини пестициди і гербіциди, якими сільськогосподарські підприємства обробляють поля.
Така діяльність в нашій країні не є забороненою. Обприскувати поля хімікатами можна, якщо заздалегідь попередити власників пасік про майбутню обробці, щоб ті не випускали бджіл з вуликів. При обробці з повітря необхідно витримати «зону відчуження» в п’ять кілометрів від найближчої пасіки, щоб виключити отруєння бджіл.
Однак пасічники кажуть, що сільгосппідприємства здійснюють напад без попередження і в регіонах просто нічого заздалегідь не знають про обробці найближчих полів. До того ж далеко не факт, що якби пасіки були попереджені, то контакт з отруєними раніше рослинами залишився б для бджіл без наслідків.
Проблема посилюється тим, що довести зв’язок між обприскуванням полів пестицидами і загибеллю бджіл практично неможливо. Адже цим комахам загрожують віруси і кліщі, грибки і інфекції. Хоча насправді очевидно, що до такої масової загибелі призвело зараження однією або кількома бджолами всього вулика, що характерно для отруєння саме отруйними хімікатами.
На «Пряму лінію» Володимира Путіна, що відбулася 20 червня 2019 року, було направлено звернення бджолярів, які зажадали вжити заходів проти масової загибелі бджіл у Росії..
Бджола – важлива частина екосистеми
Щоб зрозуміти, наскільки важливі бджоли, слід подивитися на їх функцію в природі. Медоносна бджола (Ápis melliféra) відома людині щонайменше 5 тис. років. Говорити про неї лише як про виробника меду, перги, маточного молочка – вкрай невірно. Бджола виконує найважливішу функцію в екосистемі, запилюючи 30% світових культурних рослин і 90% диких рослин на всій планеті. Тому дуже важко переоцінити ту користь, яку бджоли приносять як дикій природі, так і світовому сільському господарству.
Здорова екосистема припускає, що бджоли в дикій природі працюють на луках з польовими рослинами, запилюють плодові дерева, кущі з ягодами та багато-багато іншого. Проблема сучасності полягає в тому, що у бджіл практично не залишилося природного середовища. В переважній більшості країн світу із-за розвитку сільського господарства зустрічаються райони, густо засіяні якоюсь однією культурою, тоді як до цього там були дикі луки, поля або лісу. Навіть якщо не брати в розрахунок хімікати, якими обробляють поля, медоносної бджолі вже майже ніде «пастися».
Природа в цілому і окремі екосистеми зокрема – тонко збалансований механізм. Якщо, наприклад, який-небудь вид комах вимирає, то це стає проблемою для тих, хто від нього залежить. У випадку з бджолою – без неї не буде нормального запилення рослин, почнеться руйнування екосистеми як би зсередини. Плодові дерева, наприклад, не дадуть в достатку урожай в дикій природі, а їх плоди – частина харчового ланцюжка, ними живляться птахи і деякі ссавці. Те ж саме можна сказати про ягоди і квіти. Виходить, що через вимирання бджіл страждають усі мешканці екосистеми, а рослини просто не можуть нормально розмножуватися.
Сьогодні медоносна бджола активно служить людині на пасіках, запилюючи сусідні поля в радіусі п’яти кілометрів і підвищуючи тим самим врожайність як культурних, так і диких рослин. Так, за даними Мінсільгоспу Росії, бджоли запилюють 52 115 продовольчих товарів глобальної важливості. У рік запилюється бджолами рослин на 15 млрд доларів.
Пестициди, гербіциди, інсектициди…
У гонитві за врожаями і зовнішньою привабливістю плодів сільгосппідприємства вже давно не гребують застосовувати цілий ряд синтетичних з’єднань. Мета – вберегти врожай від комах-шкідників і позбавити посіви від бур’янів. В Росії і в світі найбільш вживаним речовиною є гліфосат, відомий під торговельною маркою RoundUp.
Синтезировавшая його корпорація «Монсанто» вже не одне десятиліття завалює світ ГМО-продукцією, трансгенними насінням рослин і хімікатами для обробки полів. Гліфосат входить в склад майже всіх препаратів, які застосовуються сьогодні не тільки великими сільгосппідприємствами, але й приватними фермерами. Пряма функція гліфосату – вбивати бур’яни на полях з культурними посівами.
Міжнародне агентство з вивчення раку Всесвітньої організації охорони здоров’я в 2015 році назвало гліфосат канцерогенною речовиною, небезпечною для людини. У 2017 році Комітет з оцінки ризику Європейського агентства з хімічних реагентів заявив, що гліфосат здатний викликати пошкодження очей, є канцерогеном, мутагеном і речовиною, токсичним для репродуктивної системи. Є також дані про те, що гліфосат безпосередньо впливає на виникнення онкології. Корпорація » Монсанто вже програвала у США позови від фермерів, які заявляли, що отримали рак із-за застосування RoundUp. За даними ФГБУ «Россельхозцентр», на російські поля в 2018 році було вилито 65,1 тис. тонн хімікатів. У тому ж році Державний каталог пестицидів і агрохімікатів розширився 53 новими назвами. Серед них 19 гербіцидів (до них відноситься гліфосат і містять його препарати), 11 фунгіцидів, 9 інсектицидів, 9 протруйників 5 регуляторів росту рослин. Дивним чином цей факт збігся з схваленням Федеральною антимонопольною службою (ФАС) злиття двох найбільших корпорацій – Byer і Monsanto в російській юрисдикції, відкривши цим підприємствам дорогу на наш ринок.
Світова проблема
Однак проблема вимирання бджіл – не російська, а загальносвітова. Примітно, що США стали першою країною, масово застосувала гліфосат і зіткнулася із загибеллю бджіл. Мінсільгосп США вже повідомляв, що якщо в 1947 році в країні налічувалося близько 6 млн колоній медоносних бджіл, то в 2015 році їх залишилося лише 2,5 млн. Бджоли стали пропадати у США цілими сім’ями у 2006 році. З тих пір популяція медоносної бджоли скорочувалася в країні на третину кожен рік до 2009 року, поки не втрутилися влади. Проте загибель цих комах досі залишається бичем американських сільгоспвиробників.
Як підсумок – у США різко впала врожайність цілого ряду культур. Постраждали плодові дерева і чагарники – близько 80 культур. Більше за всіх дісталося яблунь і мигдалю, недобір урожаю яких з 2009 по 2012 рік склав близько 30%. Однак люта боротьба американських зоозахисників з пестицидами вперлася в стіну, ім’я якої – корпоративне лобі. Зараз у США все ще розслідують випадки тиску на свідків та позивачів, а також підробку результатів аналізів компанією Monsanto.
У вересні 2018 року в журналі Національної академії наук США (PNAS) вийшла розгромна стаття, в якій стверджується, що гліфосат провокує загибель медоносних бджіл по всьому світу, що несе величезні ризики для людини і світової економіки.
PNAS посилається на дослідження Техаського університету в Остіні. Вчені встановили, що після контакту з рослинами, які зазнали обробці глифосатом, активним компонентом RoundUp, бджоли втрачають життєво важливі бактерії в кишечнику, позбавляються імунітету і гинуть. Висновок в статті: гліфосат – серйозний фактор скорочення світової популяції бджіл.
Проблема загибелі бджіл не є новою і для Європи. Значне зниження їхньої популяції за останні 15-20 років відзначається у Великобританії, Німеччині, Франції, Бельгії, Іспанії, Франції. За повідомленням Deutsche Welle, в 2018 році країни ЄС заборонили застосовувати три пестициду, що вбивають бджіл. Це рішення Єврокомісії 27 квітня 2018 року підтримали 16 країн з 28. Голосування супроводжувалося заявами про те, що якщо Європа не заборонить інсектициди, містять неонікотіноіди, то країни ЄС незабаром зіткнуться з екологічною катастрофою через зникнення медоносної бджоли.
Вихід є
Окремо відзначимо той факт, що загибель бджіл означає зниження виробництва меду. Як наслідок, світові ціни на цей продукт будуть лише зростати, а фінансові втрати торкнуться і самих сільгоспвиробників, які так бездумно розпилюють на полях отрута.
Проте в Росії все залишається як і раніше. У зверненні до Путіна бджолярі поскаржилися на необхідність законодавчого регулювання застосування пестицидів, гербіцидів та інсектицидів. Сьогодні Росія могла б бути основним постачальником меду на світовий ринок. До 1917 року саме Російська імперія забезпечувала медом, пергою і маточним молочком імператорські двори всієї Європи. Пальма першості в наші дні належить Китаю, проте споживачі скаржаться на якість китайського меду, крім того, в Піднебесній теж відзначені випадки масової загибелі бджіл з-за пестицидів.
Цілком очевидно, що головний вихід – повна заборона на застосування гліфосату та інших отруйних речовин. Фахівці впевнені, що в Росії, як і в Європі, необхідно заборонити розпилення пестицидів, що містять неонікотіноіди (торгові марки «Борей», «Ефорія», «Декстер», «Кинфос», «Фаскорд» і ряд інших). Необхідно поставити під жорсткий контроль поширення в нашій країні таких препаратів, як Імідаклоприд, Тіаметоксам, Клотіанідін, Тіаклоприд і Ацетаміприд. За даними довідника Pesticidy.ru зараз у Росії застосовується 98 таких препаратів, небезпечних для комах, зокрема для бджіл, а також для дрібних ссавців, птахів і, звичайно, для людини.
Як вийти з цієї ситуації? Фахівці впевнені, що необхідно докорінно міняти сільськогосподарську систему і АПК країни. Як вже розповідав Цесарограда губернатор Бєлгородської області Євген Савченко, в Росії необхідно запроваджувати сучасні технології землеробства, і тоді необхідність в хімії просто не буде або ж вона буде зведена до мінімуму.
Досвід показує, що там, де вже 4-5 років обробка новою технологією – там практично вже ніяких гліфосатів можна не застосовувати. Немає необхідності. Створюється мульчуючий шар, і бур’яни вже не культивуються. Їх просто там немає. Ростуть тільки культурні рослини. Але це має бути тривала програма. Необхідно добудовувати все агрономічне співтовариство,
– сказав Савченко.
Він зазначив, що у Бєлгородській області вже застосовуються так звані технології no-till, не передбачають орну обробку грунту. При «ноу-тилле» верх грунту покривається мульчують шаром, в якому ростуть і культури. Бур’янів майже немає, крім цього, у культур підвищуються запаси води, а екосистема родючого шару не порушується.
Існує й інший альтернативний спосіб – strip-till. Він передбачає щадну обробку грунту. Для сівби використовують так зване смугове розпушування на глибину прикореневого шару рослин, одночасно вносять добрива. Таким чином, для рослин створюється ідеальне середовище, яка також покрита мульчують шаром. Але головне – «стрип-тілл» передбачає залишення між рядами цілих смуг незайманої землі, що якраз важливо для природного середовища.
І якщо принцип no-till здатний викликати деяке зниження врожайності деяких культур, то strip-till, як стверджують європейські аграрії, підвищує врожайність на 15-25%. І ніякого гліфосату або неонікотиноїди. Це вже не кажучи про економії часу і палива на посівну роботу, а також про збереження ресурсів землі.
Поки ж російським аграріям виявляється простіше все робити по-старому – розорювати сотні гектарів полів, а потім заливати їх глифосатом від краю до краю. Примітно також і те, що тим же пасічникам у підсумку довелося звертатися до Володимира Путіну, щоб спробувати зупинити вимирання бджіл, тоді як місцева влада та аграрні холдинги роблять вигляд, що нічого не відбувається.
Важливо усвідомити і найголовніше – загибель бджіл неминуче вказує на загибель екосистеми і наближення екологічної катастрофи. І ніякими хімікатами згодом виправити це буде неможливо. Тому в нашій країні необхідний комплексний підхід до сільського господарства, модернізація способів землеробства і відмова від хімікатів. На кону не тільки життєздатність екосистем, збереження популяції бджіл, але і здоров’я людини.
