наука,вчені,прогноз
У 1957 році в СРСР була видана книга «Репортаж з XXI століття», в якій вітчизняні науковці ділилися своїми прогнозами на майбутнє. Через 5 років з’явилося доповнення до книги. Далі пропонуємо ознайомитися з баченням нашого часу радянськими вченими, зайнятими в різних галузях понад 50 років тому.
Віце-президент Академії наук СРСР Олександр Васильович Топчієв:
Термоядерна електростанція стане бувальщиною до 2000-го. 20-40 років зусиль — це не така вже й велика ціна за океан енергії, який ми отримаємо.
І я думаю: які ж запаморочливих успіхів досягне радіоелектроніка до XXI століття! Зараз один за іншим ми запускаємо 50 нових автоматизованих заводів. Це поки що експеримент. Але пройде 10-20 років, і будуть працювати сотні і тисячі заводів-автоматів. Шлях автоматики тільки починається.
Нафта і її попутні гази до XXI сторіччя будуть використовуватися виключно як концентроване хімічна сировина. По мірі зменшення світових запасів нафти і появи нових джерел енергії спалювання її буде скорочуватися. Все повніше будуть використовувати важкі фракції нафти.
Академік Анатолій Аркадійович Благонравов:
Плазмовий потік з реактивного сопла, що дозволяє здійснити пряме перетворення теплової енергії в електричну, мабуть, замінить в найближчі десятиліття важкі парові і газові турбіни.
У техніки майбутнього ще одна риса: це все більше і більше впровадження автоматики.
Немає сумніву, що вже в найближчі два десятиліття переважна більшість промислових підприємств у нас будуть автоматичними і автоматизованими. В першу чергу автоматичними стануть ті виробництва, де потрібна масова продукція або де праця людей надзвичайно важкий.
Мені видається, що з’являться типові заводи-автомати, що випускають хліб, цукерки, тканини, взуття, одяг, промислових виробів — підшипники, шестерні, цілі коробки зміни передач і т. д. Безумовно, буде повністю автоматизований підземний працю шахтарів. Людина тільки зрідка буде спускатися в забій, щоб відремонтувати механізми.
Автомати — в тому числі і кібернетичні автомати — увійдуть в побут людей. «Домашній» автомат, спочатку спеціалізований, а потім все більш універсальний, якому ви, йдучи на роботу, віддаєте розпорядження витерти пил в квартирі, протерти скла, приготувати обід. Ввечері такий автомат буде читати вам вголос газету чи книжку, а, може бути, і підбирати літературу з питання, що цікавить вас. Думаю, перші такі автомати з’являться навіть не XXI, а в нашому столітті.
У подальшій розвідці космосу першими будуть автомати. Вони раніше людини «висадяться на Місяці, на Марсі, на Венері. Вони першими подолають пояс астероїдів і прорвуться до великих планет нашої сонячної системи. Вони так близько підлетять до Сонця, як ніколи не зможе наблизитися людина.
Є планети — такі, як наприклад Юпітер або Сатурн, на які, може бути, і зовсім не ступить нога людини в прямому, а не у фігуральному значенні слова. Їх дослідження зможуть здійснити тільки автомати. Працюють від ядерної енергії, надзвичайно надійні автоматичні маяки-дослідники протягом століть і тисячоліть будуть передавати по радіо інформацію про те, що відбувається на хиткому дні метанових атмосфер цих планет. Але слідом за автоматами усюди, куди можна, прийде людина.
Академік Іван Павлович Бардін:
Домна завтрашнього дня стане повністю автоматичною. Керувати її роботою буде лічильно-електронна машина, яка отримала відповідну «програму дій» на всі можливі випадки відхилення процесу від розрахункового.
У найближчі роки процес отримання металу стане безперервним. З домни безперервно буде надходити чавун. Крізь гарячу струмінь тільки що виплавленого чавуну буде продуватися кисень — жарке полум’я встане над ванною, в якій піде цей процес. Полум’я понесе із собою надлишковий вуглець, сірку, фосфор — всі ті домішки, які погіршують якість металу. Вже не струмінь чавуну, а сталь поллється в кокілі розливної машини безперервної дії. А вийшовши з кокілів, сталеві злитки відразу ж будуть надходити до валків прокатних станів і перетворюватися у вироби. Такий безперервний технологічний процес автоматизувати простіше, ніж сьогоднішній, переривчастий.
Людина стане «конструювати» за допомогою радіоактивного впливу леговані сталі потрібного складу, не вводячи в них рідкісних і дорогих легуючих добавок, а створюючи їх прямо в ковші розплавленої сталі з атомів заліза, вуглецю, може бути, сірки і фосфору, може бути, з атомів поширеного елемента, спеціально для цієї мети доданого в розплав.
Це можна уявити собі так. Рухається наповнений до країв ківш з плещущей сталлю. На кілька десятків секунд він зупиняється біля машини, схожою на ті, що застосовуються в медицині для лікування злоякісних пухлин рентгенівськими променями. Свинцева груша з прихованим у ній джерелом радіоактивного випромінювання потрібного складу схиляється над ковшем, і в надрах розплаву під впливом потоку променів відбуваються складні ядерні перетворення.
Через кілька хвилин сталь розливають по изложницам, але її складу вже не той, що був зовсім недавно. І ще кілька днів — уже в затверділої стали змінюватиметься цей склад, що буде відбуватися під впливом викликаної опроміненням власної радіоактивності зміна хімічного складу металу. Ймовірно, цим же способом — зміною структури атомних ядер, штучним перетворенням елементів — можна буде отримувати руди рідкісних і розсіяних елементів. Можливо, з’явиться ціла галузь промисловості — радіаційна металургія, яка буде займатися виготовленням рідкісних хімічних елементів з більш поширених.
Директор науково-дослідного інституту «Подземгаз» Іван Семенович Гаркуша та його заступник з наукової частини Микола Ананійович Федоров:
У шахтах вугілля ми будемо отримувати газ підземної газифікації. Особливе поширення отримають энерготехнологические комбінати підземної газифікації, в яких здійснюється найбільш економічне комплексне використання газу.
Академік Степан Ілліч Миронов і член-кореспондент Академії наук СРСР Матвій Алкунович Капелюшников:
Вже зараз є свердловина глибиною до 6-7 тисяч метрів. Ці свердловини дають нафту — значить, вона може бути і на більшій глибині. В пошуках нафти, в гонитві за іншими копалинами багатствами, але можна впевнено сказати, що в XXI столітті глибина свердловин досягне 20 кілометрів. По всій імовірності, проходити свердловини такої глибини зможуть або турбо — і электробуры або бури, які працюють на абсолютно нових засадах — з допомогою струму високої частоти, ультразвуку, спрямованих вибухів.
Бурові вишки будуть повністю автоматизовані. Десятками їх, встали над родовищем нафти, зможе керувати один черговий оператор. Перед ним на чітких схемах з’явиться не тільки горизонтальний план промислу, але і вертикальний розріз земних пластів, Оператор буде бачити, яку глибину і через які пласти проходить долото бура в кожній свердловині. У разі необхідності він віддасть команду, і перед ним на схемі пряма як стріла свердловина почне викривлятися, прямуючи до самого серця підземної скарбниці.
Але ось пласт розкритий. Ні, не палахкотять під вітром велетенські смолоскипи спалюваного нафтового газу — драгоценнейшего сировини і палива. Його до останньої краплі вловлюють спеціальні пристрої. Частина газу спалюється для отримання сажі — продукту, надзвичайно важливого для цілого ряду галузей промисловості. Тепло, що виділяється при згорянні, також не пропадає: за допомогою напівпровідникових термоелементів воно перетворюється в електричний струм, який використовується для внутрішніх потреб нафтопромислу.
Член-кореспондент Академії наук СРСР Валерій Іванович Попков:
До початку XXI століття ми будемо виробляти вже близько 20 тисяч мільярдів кіловат-годин на рік.
В загальному енергетичному балансі частка теплових електростанцій знизиться з 85% у наш час приблизно до 50%. Тіснити теплоенергетику будуть не тільки гідроелектростанції — на мою думку, вони разом з новими можливостями «вічних» або поновлюваних джерел енергії не зможуть давати більше 10-15% від вироблення енергії в країні. Значно більш серйозними конкурентами стануть атомні станції. До 2007 року на них буде вироблятися не менше 40% всієї електроенергії.
Академік Микола Васильович Цицин:
З’являться нові гібриди пшениці, які назавжди вирішить продовольчу проблему.
При схрещуванні пшениці і пирію нам треба було зберегти зерно з корисними смаковими якостями пшениці, вихованої протягом тисячоліть незліченними поколіннями хліборобів. А від пирію слід було взяти здатність до багаторічного способу життя і плодоношенню.
Коли була вперше проголошена ця ідея, багато вчені поставилися до неї дуже недовірливо. Але були і такі люди, які підтримували мене.
Сьогодні ми вже маємо десятки багаторічних пшенично-пырейных гібридів, що дають врожаї хорошого, доброго, якісного зерна.
— Ось, — сказав академік, показуючи нам колосся. — Це не пшениця і не пирій. Це абсолютно нові види культурної рослини. Воно — ви бачите — нічим не схоже на худий дрібнозернистий пирій. Разом з тим це не щільна пшениця: зерно у нього краще, ніж у пшениці. Подивіться самі.
Пшениця дозріває знизу вгору. Спочатку починає жовтіти стебло, потім дозріває і колос. Багаторічна ж пшениця дозріває зверху вниз. Спочатку дозріває колос, в той час як стебло і листя залишаються ще зеленими.
Уявіть собі, що мільйони гектарів у нас засіяні такою пшеницею. Восени комбайни знімуть сухий визрів колос і потім окремо приберуть іншу масу, ще зелену. Тут вже вийде не солома, а значно більш цінне як кормовий продукт для худоби – сіно.
Пшениця дуже сприйнятлива до багатьом хворобам. Багаторічна пшениця майже нічим не хворіє. У зерні звичайної пшениці міститься білка 14-15%, а в багаторічної пшениці — 20-25%.
Сьогодні у нас є гібриди від схрещування элимуса (ще одного дикого злаку із зони напівпустель) з житом, ячменем, пшеницею. Зараз ми поставили завдання отримати нові сорти культурних рослин — жита, пшениці, ячменю, в колосі яких було б не по 20-30 зерен, як зараз, а принаймні по 200-300 зерен і більше. А потім, я переконаний, будуть отримані сорти з ще більшим вмістом зерен у колосі – до 700-800.
Академік Сергій Олексійович Лебедєв:
Буде придумана библиотрансляция – передача будь-яких літературних, історичних, наукових довідок ведеться за індивідуальним замовленням з допомогою телевізійних пристроїв. Людина зможе не обтяжувати свою пам’ять масою непотрібних технічних відомостей. Йому допоможе «пам’ять» так званих інформаційних електронних машин. На першу вимогу машина відшукає потрібну клітину і приведе в рух магнітофонну стрічку, на якій записаний не тільки звук, але і зображення.
Величезна кількість інформації буде зберігатися в архівах — фільмотеках библиоцентра, і про кожному шматочку з мільйонів магнітних стрічок, про кожному мікрофільми «пам’ятають» електронні машини.
Звідси
