Пахвовий гідраденіт

195


Пахвовий гідраденіт розвивається в результаті гнійного запалення апокринних залоз, розташованих в пахвових западинах.
Причини
Основна причина розвитку гидраденита – це попадання в вивідна протока апокриновой залози збудника – золотистого стафілокока. Однак, потрапляння стафілокока відбувається тільки при наявності сприяючих чинників:

  • підвищене потовиділення;
  • наявність мікротравм шкірних покривів, отриманих внаслідок необережного гоління, расчесов;
  • ослаблення захисних сил організму (зниження імунітету);
  • недотримання правил особистої гігієни;
  • ендокринні захворювання, такі як цукровий діабет, екзогенно-конституціональне ожиріння.

Гідраденіт, локалізується під пахвою, частіше виникає у жінок, ніж у чоловіків.
У літньому віці виникнення гидраденита практично не зустрічається, так як в цьому віці потові залози вже погано функціонують.
Ознаки гидраденита
Процес носить найчастіше однобічний характер, в окремих випадках може бути двостороннє ураження.
На початку гідраденіт представлений невеликими щільними поодинокими вузликами, вони розташовуються відразу під шкірою. При їх пальпації хворий відчуває невелику болючість.
При подальшому прогресуванні захворювання вузлики збільшуються в розмірах, вони можуть бути розмірами від 5мм до 3см. По мірі збільшення розмірів вузлів, їх болючість наростає.
Больові відчуття в пахвовій западині посилюються при рухах. Вузлики спаюються з шкірою, від цього шкіра стає синюшного кольору.
Можуть бути присутні симптоми інтоксикації організму:

  • підвищення температури тіла;
  • загальна слабкість;
  • головний біль.

Великі вузли схильні до злиття з утворенням щільного інфільтрату великого розміру. Больові відчуття виникають і при приведенні руки до тулуба.
Через 4-5 днів в центрі цього інфільтрату відбувається гнійне розм’якшення і утворення розкривається. Виділення гнійного характеру, густе, іноді може бути невелика кількість домішки крові.
Після розтину у хворого зменшується болючість в пахвовій області, знижується температура тіла, поліпшується загальне самопочуття.
Загоєння відбувається з утворенням рубцевої тканини.
Якщо гідраденіт не лікувати, то виникає рецидив захворювання.
Подмышечный гидраденит болезни,здоровье,подмышечный гидраденит

Діагностика
Діагностика пахвового гидраденита грунтується на клінічній картині захворювання, характерних змінах в області пахвової западини.
Точно поставити діагноз може лікар-хірург.
На відміну від фурункулів (запалення волосяного фолікула), при гидрадените не формується некротичний стержень.
В загальному аналізі крові виявляються ознаки запалення:

  • збільшується кількість лейкоцитів (лейкоцитоз);
  • підвищується швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ).

При рецидивуючому або затяжному перебігу гидраденита проводиться посів виділень з рани, визначається, до яких антибактеріальних препаратів чутливий збудник.
Також у цих випадках рекомендується консультація імунолога. Він робить імунограму, з допомогою якої можна визначити причину зниження імунітету.
Лікування гидраденита
Лікуванням пахвового гидраденита займається лікар-хірург, але в початковій стадії захворювання можна звернутися до терапевта або лікаря загальної практики.
Якщо лікування розпочато на ранніх стадіях захворювання, його можна вилікувати без хірургічного втручання і уникнути розвитку ускладнень.
Лікування поділяється на загальне і місцеве.
До загального лікування відноситься:

  • прийом антибіотиків: флемоклав, еритроміцин, ампіцилін;
  • при виражених болях призначаються знеболюючі препарати: німесулід, кеторол, мелоксикам.

При рецидивуючому перебігу гидраденита проводиться імуностимулююча терапія, вона здійснюється суворо за призначенням імунолога, після проведення обстеження.
При затяжному перебігу може проводитися аутогемотерапія з метою підвищення захисних сил організму: підшкірно або внутрішньом’язово пацієнту вводять власну венозну кров.
До місцевого лікування відноситься:

  • ультрафіолетове опромінення пахвовій області;
  • лікування УВЧ апаратом.

Лікування гидраденита будинку
В домашніх умовах на початковому етапі захворювання можна проводити зігріваючі процедури сухим теплом. Для цього мішок з сіллю, нагрітої в духовці або гаряче зварене яйце прикладають до пахвової області 2-3 рази в день.
Обробляють шкірні покриви розчинами антисептиків: спиртом, розчином брильянтової зелені, спиртовим розчином саліцилової кислоти, борним спиртом.
В стадію формування інфільтрату («нагноєння») рекомендуються горілчані компреси. Для цього роблять розчин води і горілки 1:1. Накладають компрес на 20-30 хвилин.
Накладають також ихтиоловую або мазь Вишневського, коли з’являється ділянка розм’якшення в центрі інфільтрату.
Хірургічне лікування
При неефективності консервативної терапії, що проводиться хірургічне лікування на стадії розм’якшення центру інфільтрату. При цьому проводиться розтин гнійника з видаленням гнійного вмісту. Потім робляться щоденні перев’язки із застосуванням антисептичних розчинів (хлоргексидин, мірамістин), можна засипати територію рани антибактеріальних порошок Банеоцин.
Увага! Самому розкривати або видавлювати гнійне освіту не можна.
Під час захворювання слід уникати споживання гострих продуктів, копченостей, приправ, алкогольних напоїв. Рекомендується приймати полівітаміни.
Гідраденіт лікується в середньому 10-14 днів.
Можливі ускладнення
Поширення на підшкірно-жирову клітковину з розвитком флегмони м’яких тканин. Даний процес розвивається при несвоєчасному або неповному лікуванні. При правильному лікуванні і дотриманні всіх рекомендацій лікаря розвивається рідко.
Потрапляння збудника з рани кров і поширення інфекції по всьому організму може викликати сепсис. Він розвивається при спробах хворого самостійно розкрити інфільтрат.
Профілактика гидраденита

  • Дотримання правил особистої гігієни.
  • Ретельна гігієна пахвовій області при підвищеній пітливості.
  • Зниження маси тіла при ожирінні.
  • Відмова від дратівної парфумів і дезодорантів.
  • Дотримання обережності при гоління пахв.
  • Обробка зони пахв антисептиками (хлоргексидином, мірамістином) при високій схильності до розвитку гидраденита, рецидивуючому перебігу.

При своєчасному і грамотному лікуванні прогноз захворювання сприятливий. При появі ознак захворювання необхідно терміново звернутися до лікаря.