Як відомо, радянський воєначальник Андрій Власов був страчений за державну зраду у 1945 році. Незважаючи на те, що Власов був двічі офіційно одружений, вдовою зрадника вважала себе і його фронтова дружина Агнеса Подмазенко. Така «вірність» трохи не коштувала Подмазенко життя. Кілька років вона провела в таборі, а потім на засланні.
Знайомство і «заміжжя»
Як пише Микола Коняєв у своїй книзі «Генерал з трясовини. Доля і історія Андрія Власова. Анатомія зради», до зустрічі з тоді ще не опальним воєначальником Агнеса Подмазенко встигла вийти заміж, народити старшого сина Юрія і закінчити медичний вуз в Харкові. Ледь Подмазенко встигла захистити дипломну роботу в інституті — почалася Велика Вітчизняна війна. Агнесу, як молодого, але цінного фахівця, тут же відправили на фронт. Там 24-річна жінка і познайомилася з 41-річним командиром Власовим.
Якщо вірити авторові книги «Любові всі звання покірні», Олегу Смислові, Андрій Власов, зачарований лікарем Подмазенко, практично відразу запропонував їй стати його дружиною. Правда, Власов не уточнив, що Подмазенко буде не законною, а фронтовий дружиною: законна у нього до того моменту вже була. Хоч і розчарована першим шлюбом, але вільна Агнеса з радістю прийняла пропозицію високопоставленого військового. З тих пір вони фактично не розлучалися.
Зрада Власова і народження сина
Агнеса Подмазенко залишила Андрія Власова тільки в кінці січня 1942 року, коли його демобілізували у зв’язку з вагітністю. Подмазенко, яка чекала від Власова дитини, вирушила до матері в Саратовську область. Проте навіть тоді закохані продовжували обмінюватися листами. У них Власов звертався до Агнесі «дорогою Алік». Навесні того ж року він повідомив «Аліку» про своїх нових призначеннях. У березні Власов став заступником командувача військами Волховського фронту, в квітні — командувачем 2-ї ударної армії. А потім листи припинилися.
Як стверджує Костянтин Кромиади на сторінках своєї книги «За землю, за волю!» Спогади соратника генерала Власова», у липні 1942 року Андрій Власов потрапив у німецький полон, а після погодився співпрацювати з ворогом. У 1945-му він буде схоплений червоноармійцями і страчений за державну зраду. Але до смерті Власова його фронтова дружина встигла народити сина, якого назвала на честь генерала-зрадника Андрієм. Втім, це сталося за 3 роки до зради і страти.
Табір, посилання і диспансер
За свою зв’язок з Андрієм Власовим, подтверждавшуюся не тільки наявністю сина, але і документами, в яких, чи то по наївності, чи то ще з якоїсь причини, Агнеса Подмазенко іменувала себе законною дружиною зрадника і навіть підписувалася його прізвищем, військовий лікар сповна розплатилася. Якщо вірити Анастасії Монастирській, автору книги «найвідоміші романи ХХ століття», Подмазенко була засуджена до п’яти років позбавлення волі, а після була відправлена на заслання. Причому, як стверджує Монастирська, ім’я Агнеси Павлівни навіть не значилося в офіційних документах, що стосувалися справи Власова.
Після звільнення і до 1959 року Агнеса Подмазенко жила і працювала в Норильську і Дудінці. Принаймні, саме про це повідомляє автор книги «Іуди в погонах. Вони змінили присяги» Олег Смислів. На початку 1960-х років Подмазенко переїхала в Брест і потроїлася в місцевий шкірно-венерологічний диспансер. Агнеса Павлівна вийшла на пенсію тільки в 1991 році, коли їй було вже за 70. Через 6 років фронтова дружина генерала Власова померла. Незадовго до цього Подмазенко була повністю реабілітована.
Юлія Попова
