ЛЮДМИЛА КОРСУНОВА
Штучно створені невдоволення у Грузії тривають. Свою думку висловила віце-спікер парламенту Грузії від опозиційного «Альянсу патріотів» Ірма Инашвили.
Вона вирішила зібрати всіх, хто незадоволений тим, що відбувається, щоб розібратися, «чому країна живе в умовах постійної кризи». Політик звинуватив правлячу партію, яка так і не змогла вирішити наслідки «злочинного режиму» екс-президента Саакашвілі, прихильники якого «зараз усіх називають агентами Росії».
Инашвили частково права. Але грузинська криза, як і протести, не закінчується лише тому, що його підтримують штучно. Але давайте про все по порядку.
Почнемо з того, що агресивні настрої в Грузії – це справа рук Заходу. Ця історія дуже нагадує українську. Причина Майдану була просто сірником, вона не була настільки суттєвою, як і в Грузії зараз.
Серед протестувальників багато українців, націоналістів і ЛГБТ-представників. Вже не кажучи про те, що в їх діях вже дуже багато театральності: спалені прапори Росії, пишномовні лозунги і т. д.
Те, що ситуація створена штучно, розуміють навіть на Заході. Так, автор одного з норвезьких видань Бйорн Ністад висловив думку про те, що мало хто в Грузії взагалі усвідомлює, чому ця країна досі існує.
І він правий, адже якщо заглибитися в історію, то можна згадати, як від ісламізації Грузію врятувала саме Росія. Вірменію, до речі, теж, адже тоді ці країни збиралися поневолити перси і турки.
Щоб звільнитися від них цар Іраклій II в 1783 році підписав Георгіївський трактат з Російською імперією. Пізніше Росія побудувала військову дорогу через Кавказ. За підсумком шлях Грузії в Європу проходив через Росію.
В Радянський час в Грузії, як і в Прибалтиці, рівень життя був дуже високим. Розпад СРСР став для цих країн економічною катастрофою. Далі стало тільки гірше: Саакашвілі, війна з Південною Осетією і т. д.
Більшість грузинів прекрасно розуміють, що добрі відносини з Росією – це майбутнє Грузії. Зараз мітингувальники стоять з плакатами «Стоп Іван». Ось тільки якби цей «Іван» дійсно зупинився, але раніше, то Грузії на сьогоднішній день не було. Втім, якщо Росія зараз припинить співпрацювати з цією країною, від неї нічого не залишиться. Причому і в політичному сенсі, і в соціальному.
Так, наприклад, в 1991 році в Грузії було майже 5,5 млн осіб, а в 2019 жителів стало менше 4 млн. США, які прагнуть отримати контроль над цією країною, навряд чи будуть допомагати у відновленні демографії. Їм не потрібно, щоб Грузія була сильною – американці використовують цю країну для своїх цілей і кинуть, як це було з багатьма іншими державами раніше.
Почнемо з того, що сьогоднішні протести відволікають городян від істотних проблем. Однією з них є Аджарія, якою намагаються заволодіти турки. Вже зараз в цьому регіоні величезна кількість мечетей, а весь бізнес тримають вихідці з Туреччини.
Турецька сторона всіляко намагається лобіювати ісламізацію, залучають для цього молодь і т. д.
До 1878 року Аджарія була частиною Османської імперії, потім Росія відвоювала цей регіон і віддала його Грузії. Зараз діє Карський договір, який дає Туреччині можливість втручатися у справи Грузії.
Тобто в один далеко не прекрасний момент турки можуть просто ввести свої війська в Аджарію, пояснюючи це тим, що громадянам Туреччини загрожує небезпека. США допомагати в цьому випадку не будуть. А хто буде? Ніхто, якщо Грузія посвариться з Росією.
У Штатів там свої інтереси. Одним з таких є глибоководний порт в Анаклии. Створити такий у Чорному морі збиралися ще в радянський час. Пізніше його навіть почали будувати, ось тільки вже з подачі США. У 2009 році в Грузії приїхав Джо Байден, який на той момент був віце-прем’єром Штатів.
Потім почали виникати різні проблеми, а зараз американці вирішили продовжити реалізацію цього проекту. В середині червня Майк Помпео заявив прем’єру Грузії про те, що порт «допоможе Грузії… уникнути впливу Росії і Китаю, які, хоча і позиціонують себе як друзі Грузії, не є провідниками її інтересів». Іншими словами, по-класики перекрутив факти.
Примітно і те, що напередодні заворушень у Грузії приїжджав Майкл Карпентер. Він є одним з людей Джо Байдена, який, у свою чергу, збирається брати участь у майбутніх президентських виборах в США. Ну а протягом півроку американські компанії і банки зможуть повноцінно інвестувати в цей проект величезні гроші.
Так що все, що відбувається зараз у Грузії – це не реальні обурення реальних жителів країни, а штучно створені протести. Організовані вони Заходом для того, щоб посадити в уряд цієї країни «своїх» людей, а також відволікти увагу громадян від реальних проблем Грузії.
