Наука необов’язково повинна бути нудною. Вона може бути ще й божевільний!
Чарльз Дарвін: глухі черви
Дарвін був першим, хто виявив безсумнівну користь черв’яків для грунту. Він же встановив безліч інших фактів, що стосуються черв’яків. У своїй праці про спостереження за способом життя дощових черв’яків Дарвін написав: «Черви зовсім не володіють почуттям слуху. Перебуваючи на стільці, приставленого до клавішах рояля, вони залишалися спокійними при найгучнішою грі».
Потім Дарвін заглибився в, так би мовити, грунт дослідження: «Точно так само байдуже ставилися вони до мого дихання, коли я жував тютюн або коли тримав у роті вату з декількома краплями квіткових парфумів або оцтової кислоти». Завершував вчений роботу твердженням, що, можливо, у черв’яків «є сліди громадського почуття, так як, переповзаючи один через одного, вони не виявляють ніякого занепокоєння і часто лежать поруч один з одним».
Джон Бердон Сандерсон Холдейн: експерименти на студентах
Ексцентричний біолог з довгим ім’ям любив експериментувати на самому собі. Одного разу Холдейн випив пляшку соляної кислоти, щоб подивитися, що буде з організмом. Ефект не здався йому виразним, і через кілька днів він з’їв майже смертоносну дозу хлориду кальцію. На щастя для науки (Холдейну належало ще багато важливих відкриттів), вчений відбувся лише вражаючою діареєю. Холдейн ставив експерименти і на інших, причому без їх дозволу.
Якось під час лекції про небезпеку газової атаки в траншеях він розсипав ложку перцю над гасовою лампою. Приміщення вмить наповнилося роз’їдає очі димом. «Якщо вам вже погано, як ви будете вести себе при цій газовій атаці?» — кричав Холдейн слідом кашлявшим студентам, які виповзали з аудиторії на корточках.
Гемфрі Деві: рибний костюм
Хімік, фізик, геолог і навіть почесний член Петербурзької академії наук — англієць Гемфрі Деві дуже любив рибалку. Взагалі-то він відкрив анестезуючі властивості закису азоту і винайшов шахтну лампу, але рибалка була найулюбленішим його заняттям.
Деві багато думав про психологію риб і в результаті прийшов до висновку, що риба клює краще, якщо одягатися у все зелене. Зараз на річці нікого не здивуєш зеленим костюмом, а ось в XIX столітті подібна гардеробна вільність сприймалася як скандальна витівка. Тим більше що на полювання Деві, навпаки, одягався з ніг до голови в червоне: він не довіряв своїм товаришам по рушниць і боявся, що вони його випадково пристрелять (ймовірно, прийнявши за рибу).
Чарльз Беббідж: перегрів в грубці
Заповзятливий математик і винахідник Чарльз Беббідж увійшов в історію як творець різницевої машини Беббіджа — механічного апарату, створеного для автоматизації обчислень шляхом наближення функцій многочленами та обчислення кінцевих різниць. А тепер по-російськи: Беббідж створив прообраз сучасної ЕОМ.
Але він захоплювався не тільки математикою. Чарльз намагався освоїти ходіння по воді, прив’язавши до ніг по дощечці, і трохи не потонув в ході експерименту. Також Беббідж встановлював вплив на організм високих температур — для цього він лягав у піч. Відповідно до записів ученого, максимальна температура, при якій він відчував себе стерпно, була 120 градусів за Цельсієм.
Ісаак Ньютон: дверка для кішки
Великий вчений і винахідник яблук (або чогось там з ними пов’язаного) був відомий серед сучасників ще й як керуючий Монетного двору. Цю посаду Ньютон займав майже 30 років і встиг помітно удосконалити грошову систему Англії.
Але особисто ми цінуємо Ісаака за незаперечний внесок у котоводство: саме Ньютон придумав випилювати в людських дверях маленькі дверці для котів, щоб вони могли безперешкодно заходити всередину і виходити назовні, чому коти зазвичай весь день і зайняті (зрозуміло, коли не сплять). Між іншим, у Ньютона таких дверцят в двері було дві: побільше і поменше — для його кішки і її кошеня.
