Канада і СРСР встановили дипломатичні відносини вже в ході Другої світової війни, а саме — 12 червня 1942 р.
Напад Німеччини на СРСР змусило правлячі кола західних держав внести суттєві корективи у свою політику. Уряд Канади, слідом за урядом Великобританії, пішло на встановлення військового співробітництва з СРСР в цілях боротьби з спільним ворогом.
Звістка про вторгнення Німеччини на територію СРСР застала канадського прем’єр-міністра в його заміській резиденції в Кингсмере. Увечері того ж дня, прослухавши мова У. Черчілля по Бі-Бі-Сі, М. Кінг передав текст власного заяви для канадських ЗМІ.
Він зробив це ще до приходу офіційної телеграми з Лондона, в якій було прохання публічно схвалити рішення англійського уряду про підтримку боротьби СРСР.
В ній говорилося: «Нацистський напад на Радянську Росію — не хрестовий похід проти Червоної загрози. Це нова стадія нападу на Англію і на всі демократичні держави».
М. Кінг, виступаючи в парламенті, заявив, що Росія не є загрозою миру і свободи, а Німеччина, при цьому додавши: «Кожний, хто воює з нашим ворогом, захищає наша справа».
Крім схожого змісту рішень британського і канадського урядів, схожими були також і мотиви цих рішень.
«Відволікання на східний фронт, — говорилося в канадському заяві, — повинно дати можливість Британії і Америці посилити Західний Фронт».
Таким чином, напад Німеччини на СРСР полегшувало становище Заходу. Перспектива перенесення на Радянський Союз всій тяжкості війни з Гітлером влаштовувала канадський уряд, але, тим не менш, Оттава чітко розуміла, що якщо Вермахт поставить на коліна Радянський Союз, то далі буде претендувати на світове панування. Такого з боку союзників допустити не можна було.
Очевидно, що уряд Канади, виходячи із загальних інтересів боротьби з фашистською Німеччиною, висловилося на підтримку СРСР. Аналогічно воно схвалив і радянсько-англійське угоду від 12 липня 1941р.
Насправді практичне співробітництво між країнами налагоджувалося досить повільно. Негативне ставлення більшості канадців до комуністичному Радянському Союзу не сприяло розвитку політичних і культурних зв’язків.
Так, третій секретар Мзс С. Рей зазначив: «Ворожнеча до Радянської Росії в Канаді була постійним чинником в історії відносин обох країн, і його дія відразу не припиниться».
Тим не менш, умови воєнного часу диктували необхідність встановлення офіційних двосторонніх відносин. До того ж значення радянсько-німецького фронту для Канади зростало з кожним днем. В кінці 1941 року уряд Кінга зробив ряд кроків, спрямованих на зміцнення співробітництва з СРСР.
Наприклад, було знято заборону на поширення в Канаді радянських періодичних видань, встановлений влітку 1940 р.
Значення радянсько-німецького фронту ще більш зросла з початком військових дій на Тихому океані. Кульмінацією розвитку подій стало підписання 1 січня 1942 р. у Вашингтоні Декларації Об’єднаних Націй. Інакше кажучи, була сформована потужна антигітлерівська коаліція в складі 26 держав, в числі яких знаходилися СРСР і Канада. Ці дві держави офіційно стали союзниками.
